Щоб взяти Україну в НАТО, не треба чекати на саміти
Насправді будь-яка схожа подія, не зважаючи на її значимість, сама по собі не може якось радикально змінити світовий порядок.
До теми У контрнаступу ЗСУ та саміту НАТО є дещо спільне
Для того, щоб ухвалити політичне рішення про членство України у НАТО, зовсім не обов'язково чекати на якісь саміти. Досить, щоб його для початку узгодили провідні держави Альянсу, а спочатку його має ухвалити провідна держава – США.
Тут ми бачимо повернення старої риторики про "неготовність" України та "відсутність консенсусу серед союзників". Звідки йому взятися, якщо немає чіткої позиції з боку ключової серед цих союзників держави?
Уся ця риторика про те, що "зараз Україна не готова", але до питання про членство "повернемося після війни" – дуже шкідлива. Це сигнал для бункерного діда: війну треба не закінчувати ніколи. Фактично, ми маємо замкнене коло, яке було породжене політикою Заходу щодо України.
Цікаво Касетні снаряди загрожують цивільним? Як на це відповідають у США
Зараз у провідних державах Альянсу говорять про альтернативу вступу до НАТО у вигляді "гарантій безпеки", які, по суті, є гарантіями підтримки України. Тут теж не все так просто, адже дієвими ці документи стануть, якщо будуть офіційними договорами, ратифікованими парламентами, щоб не було повторення історій з різними меморандумами. У будь-якому випадку – це лише проміжне рішення.
Захід платить за власні помилки
Деякі західні політики і громадські діячі люблять нити, як їм "погано" через війну московитів проти України: і ціни зростають, і треба виділяти гроші на допомогу України, і так далі. Однак фактом є те, що будь-яке рішення означає наслідки. Те, що зараз Захід платить – це просто рахунок за власні недалекоглядні рішення минулого.
Якби Україна була у НАТО, то війни б не було. Наші вороги – не якісь божевільні берсерки, а цілком прагматичні імперіалісти, які напали на Україну лише тому, що вміли рахувати кількість населення, ВВП, військові бюджети, і у всьому цьому вони переважали Україну у рази.
З НАТО ситуація протилежна, і вони б просто не починали війну. Але вони б і зараз забралися з України, якби Захід ухвалив відповідне політичне рішення про вступ України до НАТО.
Зауважте Що не так з розмовами про відновлення України
Що показав заколот Пригожина? У критичній ситуації той, хто любив розказувати про загнаного пацюка, просто йде на поступки і домовляється. Однак для цього його треба загнати у глухий кут та взяти за шию. На жаль, поки що цього не буде.
Побачимо, куди саме просунеться зараз розмова про членство України, хоча і буде очевидно, що це членство буде "колись", а поки що у нас триватиме війна.