Детальніше про інцидент

Про це повідомила колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун. Відповідний допис з’явився на її фейсбук-сторінці.

Важливо Вбивство поліцейського у Дніпрі: чому правоохоронці одразу не одягли на зловмисника кайданки

За словами Супрун, Василю Копинцю – 64 роки, і понад 40 із них він віддав медицині. Працює чоловік лікарем-терапевтом у Тячівській районній лікарні №1, входить до складу бригади екстреної медичної допомоги.

Інцидент трапився в неділю, 21 червня. Копинець у складі бригади з трьох людей (водій і фельдшер) виїхав на виклик в село, що розташовується за 6 кілометрів від Тячева. Диспетчер повідомив, що на місці сталася ДТП. І лікар одразу ж попросив викликати також поліцію.

Коли ж медики прибули на місце, там перебувала компанія приблизно з 10 молодих людей. Зі слів Василя, було схожим, що вони були напідпитку чи під впливом якихось речовин. Зрештою лікар із фельдшером рушили до однієї з машин, адже побачили, що всередині була людина, якій необхідно надати медичну допомогу. В автомобілі була непритомна дівчина.

Оскільки на вулиці вже було темно, то медикам довелося підсвічувати телефоном, аби щось побачити та почати надавати допомогу. Але фактично одразу хтось із компанії людей вдарив Василя. Опісля чоловіка повалили на землю та почали бити ногами кілька людей. Водій і фельдшер почали захищати свого колегу. Також до місця інциденту підійшли жителі села – люди втрутилися в сутичку та відтягували людей, які почали бити лікаря.

Після цього Василь, попри отримані травми, разом із фельдшером перемістив дівчину з авто до "швидкої" та почав надавати їй медичну допомогу. Коли ж бригада почала від’їжджати, назустріч їхала поліція. Супрун підкреслює, після того, як диспетчер викликав правоохоронців, пройшло майже 40 хвилин.

Більше того, під час нападу на лікаря, водій ще раз подзвонив у поліцію, повідомити про це та попросити, аби поліцейські їхали швидше. Щоправда, він додзвонився не з першого разу. Згодом поліція передзвонила до водія з питанням, чи треба їм точно їхати.

Тобто поліція навіть після повідомлення про ДТП не надто поспішала на місце подій. До того ж, за словами лікаря та його колег, у районі таке відбувається регулярно. Наприклад, коли трапляється аварія, "швидка" приїжджає завжди значно швидше, а поліції на місці ще немає,
– зауважила Супрун.

У підсумку дівчину доправили до реанімації. Після цього Василь Копинець звернувся за меддопомогою.

Колеги Василя встановили:

  • йому розсікли губу,
  • зламали перенісся у двох місцях,
  • він має струс мозку (закрита черепно-мозкова травма – гематома лобової частини голови), ймовірно зламано ребро (поки він не мав змоги зробити знімок).

Заяву в поліцію лікар подав, зараз перебуває на лікарняному. Чомусь слідчий не може приїхати взяти у нього свідчення, тож лікар сам планує поїхати до слідчого.

"Крім цього всього, Василь працює у складі бригади швидкої меддопомоги, яка виїжджає на виклики до пацієнтів з COVID-19. Наразі у лікарні не вистачає персоналу через відпустки чи звільнення медпрацівників. Тож загалом є дві бригади, які чергують через день. Тепер, коли Василь через побиття залишається на лікарняному, повноцінно може працювати лише одна бригада", – додає колишня чиновниця.

Зверніть увагу Сімейна сварка завершилася стріляниною у Львові: чоловік вистрелив сину у шию, а собі – у голову

Реакція Супрун на події в Тячеві

Вона наголосила, що ситуація, коли нападають на лікарів екстреної медичної допомоги, які щодня рятують людські життя, є обурливою та неприпустимою. І що найгірше, такі випадки – непоодинокі та систематично відбуваються по всій країні.

Супрун зауважила, що після погроз та легких тілесних ушкоджень працівники бригад екстреної меддопомоги зазвичай не звертаються до правоохоронців, пояснюючи це відсутністю часу, коштів на отримання належної правової допомоги для захисту своїх прав тощо. Тому подібні випадки часто не фіксують у статистиці, а конфлікти та погрози правоохоронці не беруть на облік.

Загалом упродовж 2013 – 2017 років в Україні було зареєстровано 543 злочини (з них 152 у 2017 році), вчинені проти життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків. На жаль, троє лікарів померли. За останні роки такої статистики у відкритих джерелах немає. Супрун припускає, що кількість нападів чи погроз не зменшилася.

Також вона нагадала, що за часи її перебування на посаді голови МОЗ, в уряді почали працювати над тим, аби покращити захист медиків у таких ситуаціях. Зокрема, у вересні було підписано Меморандум з Нацполіцією. Документ серед іншого передбачав, що правоохоронці мають супроводжувати медичного працівника, якщо він чи вона звернулися до поліції. А виїзди на такі виклики мають бути пріоритетними. Також мали розглянути питання щодо посилення кримінальної відповідальності за погрози та посягання на життя медичних працівників під час виконання ними службових обов’язків.

Крім того, у Верховній Раді зареєстрували законопроект про забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги. Він мав на меті покращити захист медпрацівників, зокрема, через супровід працівника поліції у разі потреби та посилити кримінальну відповідальність за напади, погрози, завдання тілесних ушкоджень під час виконання роботи. Але документ відкликали у серпні 2019 року, коли відбулася зміна парламенту. Далі жодні зміни в цьому напрямку не відбувалися.

Сьогодні, коли медики перебувають на передовій боротьби з COVID-19, вони мають бути надійно захищеними не лише від вірусу з допомогою засобів індивідуального захисту. Але й від людей, які порушуючи будь-які норми моралі, людяності та закону дозволяють собі вчиняти фізичне чи психологічне насилля над людьми, які рятують їм життя чи життя їхніх близьких,
– наголошує Супрун.

Ексчиновниця підкреслює, що медичні працівники мають бути захищеними, а не ставати пацієнтами через напади людей, яким вони намагаються допомогти.

"Історії Василя та ще сотень медиків, на яких було скоєно напади, не повинні траплятися у цивілізованому суспільстві", – підсумувала вона.

Свій допис Уляна Супрун також адресувала чинному міністру охорони здоров’я Максиму Степанову.

Актуально Скільки медиків захворіло на коронавірус в Україні: нові дані