Фейки про COVID-19: для чого їх поширюють та як розпізнати неправду

19 січня 2021, 21:36
Читать новость на русском

Неправдива інформація у мережі стала потужним інструментом, завдяки якому під час пандемії COVID-19 масово впливають на людей. Зокрема, протягом короткого часу неправду можуть поширити багато користувачів.

Саме тому необхідно знати, як отримувати лише перевірену інформацію про коронавірус та протистояти фейкам. Детальніше про це – у сюжеті 24 каналу.

Читайте також Зробив 92-річній жінці фейкове щеплення від COVID-19: у Великій Британії розшукують шахрая

Хто і для чого це робить

Експерт VoxCheck Максим Скубенко пояснив, що у соціальних мережах часто можуть поширювати неправдиву інформацію. Усе для того, щоб збільшити відвідуваність сторінок.

Коли хтось кричить, що коронавірус є біологічною зброєю, що його можна вилікувати й взагалі це несправжня хвороба, то люди хочуть зайти й прочитати,
– наголосив експерт.

За словами Скубенка, у такий спосіб користувача змушують перейти за певним посиланням, а це допомагає заробити зловмисникам гроші.

До теми Коронавірус, псевдоліки та чіпування: про що нам брехали у 2020 році

Експерт зазначив, що 2 група фейків є більш небезпечною. Мовиться про дезінформацію та пропаганду з боку Китаю та Росії, які є частиною інформаційної війни.

Водночас 3 група – це звичайні люди, які щось почули, придумали своє та поширюють цю інформацію серед інших.

Основні ознаки фейків

Для того, щоб ефективно боротися з неправдивою інформацією у мережі, варто знати її основні ознаки. Зокрема, це:

  • "Гучні" заголовки. Такими, наприклад, є: "Про це мовчать лікарі", "Шок! Сенсація!", "Цього ніхто не чекав". Вони викликають у читача емоцію і змушують звернути увагу на повідомлення.
  • Емоційні тексти, які апелюють до підсвідомості. Найчастіше вони містять історію з головним героєм та переживаннями. Однак не варто забувати, що часто вона є вигадкою.
  • Життєва історія. Зазвичай у них вірять, адже це викликає відчуття начебто подія сталася з простою людиною.
  • Неперевірене джерело. Мовиться про інформацію від невідомих лікарів чи експертів. Одна маловідома особа, мабуть, не знатиме краще, ніж тисячі професіоналів.

Зважаючи на це, до такої інформації варто ставитися досить обережно. Особливо, якщо там говорять те, що реципієнтові хочеться почути.

Читайте також Євросоюз може ввести санкції за поширення фейків

Як боротися з неправдою

Для того, щоб вберегти себе від впливу неправдивої інформації, варто дотримуватися декількох порад. Перш за все, потрібно дбати про власну інформаційну гігієну – не переходити на "заманливі" історії та не читати їх.

Ще одна порада – сприймати лише перевірені повідомлення. Зокрема, потрібно обрати сайти, які посилаються на перевірені джерела.

Прочитайте про COVID-19 на сайті МОЗ чи ВООЗ. Коли ви бачите новину із заголовком "Шок! Сенсація", де на перший погляд щось буде описано цікаво й правдиво, то ви вже зрозумієте, що тут щось не те,
– розповів експерт.

До теми Супрун звинуватила МОЗ у маніпуляції і брехні щодо захворюваності на COVID-19 в Україні

Наступна рекомендація – не ведіться на емоції, адже їх використовують нечесні люди. Також варто ставити під сумнів будь-яку інформацію та бути дуже пильним.