Таємнича лінія Африки
Використовуючи новий обчислювальний метод під назвою TRACE, команда вчених проаналізувала сотні сучасних геномів. Вони виявили, що анатомічно сучасні Homo sapiens схрещувалися з невідомою групою гомінідів в Африці понад 50 000 років тому, ще до початку масової міграції на інші континенти. Ця лінія відокремилася від спільного людського дерева приблизно 800 000 років тому – майже тоді ж, коли з'явилися неандертальці, пише Science.
Ми змогли знайти та картографувати ділянки геному сучасних людей, які походять від цієї лінії-привида, і довести, що ця спадщина присутня у всіх сучасних людей, а не лише в африканців,
– прокоментував провідний автор дослідження, аспірант Університету Каліфорнії в Берклі Юлін Чжан.
За даними вчених, ДНК цього невідомого предка становить близько 1% геному кожної людини на планеті. Попри те, що фізичних решток цих гомінідів поки не знайшли, їхній генетичний відбиток чітко простежується в нашому біологічному коді.
Хто другий
Друга виявлена лінія виявилася ще давнішою та загадковішою. Її вік сягає приблизно 1,7 – 1,8 мільйона років. Ця "супер-архаїчна" група не схрещувалася з сучасними людьми безпосередньо. Замість цього вона змішалася з денисівцями в Євразії. Коли ж пізніше денисівці зустрілися з нашими предками, частина цієї надзвичайно давньої ДНК перейшла до Homo sapiens.
Найсильніше ці сліди проявляються у населення Океанії. Дослідники припускають, що цим супер-архаїчним предком міг бути Homo erectus, чиї рештки знаходили в Азії.
Разом ці дві нові лінії складають близько 2% сучасного людського геному. Важливо, що новий метод аналізу не потребує зразків викопної ДНК, які дуже важко отримати з решток віком понад мільйон років.
Я вважаю, що ці нові обчислювальні методи, які дозволяють реконструювати генеалогічні зв'язки, є справжнім новим кордоном у цій галузі, адже вони відкривають приховані епізоди нашого минулого без необхідності мати стародавню ДНК,
– каже співавторка роботи, доктор Прія Мурджані з Університету Каліфорнії в Берклі.
Генетична спадщина та імунітет
Дослідження показало, що запозичені гени не просто "сплять" у нашому тілі. Багато з цих ділянок зосереджені в регіонах геному, відповідальних за імунітет і метаболізм. Це означає, що схрещування з іншими видами допомогло нашим предкам адаптуватися до нових хвороб, кліматичних умов і джерел їжі, коли вони заселяли планету.
Цікаво, що сліди цих "привидів" знайшли навіть у тих частинах геному, які раніше вважали виключно приналежними до Homo sapiens. Це ставить під сумнів теорію про існування абсолютно унікальних людських зон у ДНК. Генетики сподіваються, що з розширенням баз даних та вдосконаленням алгоритмів вони зможуть знайти сигнали й інших втрачених ліній, які сформували сучасну людину.