Сьогодні українські стрічки збирають рекордні суми в прокаті, аудиторія має улюблених вітчизняних режисерів і, що важливо, роботою наших митців захоплюються за кордоном. Доказом цього є, зокрема, перший в історії незалежної України "Оскар", пише 24 Канал.

Читайте також Як ми підкорювали нові вершини: історія української космонавтики

Та все ж приводів пишатися нашим кіновиробництвом значно більше. Ділимося найяскравішими з них у новому матеріалі проєкту, присвяченому Дню Незалежності України, – "33 моменти гордості".

Як все починалося

Розпад Радянського Союзу відкрив українцям дорогу до нових звершень. Це стосувалося усіх сфер, особливо мистецтва. Кінематографісти отримали можливість вільно виражати свої ідеї та використовувати у творчості національні теми, які раніше були заборонені або цензуровані. Та попри можливість творити, руки митців залишалися зв’язаними. Причиною став брак фінансування та відсутність чіткої централізованої програми розвитку. Як наслідок – кіноіндустрія пережила занепад.

Кількість глядачів у кінотеатрах стрімко зменшувалася. Якщо у 1990 році кінотеатри відзвітували про 552 мільйонів відвідувачів, то до 1999 року показник зменшився до 5 мільйонів. Динаміку зйомок нових стрічок у цей період важко назвати навіть негативною. Виробництво скоротилося з 45 проєктів у 1992 році до 4 у 2000-му!

Ба більше – 82 зі 136 фільмів, які зняли в 1990-х роках, були російськомовними. Таким чином Москва продовжувала тримати українську індустрію кіно у своїх лабетах.

Однак українці, спраглі до експериментів, продовжували шукати свій власний шлях розвитку. І знайти його вдалося завдяки телесеріалам. Першими успішними проєктами стали "Роксолана" Бориса Небієрідзе та "Острів любові" Олега Бійми. Обидва серіали були зняті на кіностудії "Укртелефільм". Ролі виконували українські актори, а з телеекранів лунала рідна мова.

Українське кіно має великий потенціал / Кадр з серіалу "Роксолана" Бориса Небієрідзе

Ці серіали стали "першими ластівками", які сигналізували, що в українського кіно є потенціал та майбутнє. Головне – інвестувати в нього зусилля та кошти.

Український дубляж – один із найкращих у світі

Цікаво, що поштовх до розвитку українського кіно дав дубляж. Першим гучним успіхом став серіал "Альф", переклад якого здійснив відомий перекладач Олекса Негребецький. Згодом любов широкої аудиторії завоювали легендарні серіали "Друзі" та "Сімпсони".

Дубляж став неочікуваним інструментом для лагідної українізації. Тож варто віддати належне акторам, які у той час озвучували ролі культових персонажів.

Вже у 2006 році було введено обов'язкове дублювання фільмів українською мовою. Це кардинально змінило ситуацію у вітчизняному кінопрокаті. Відтоді частка фільмів, дубльованих українською, стрімко зростала, досягнувши у 2019 році показника у 89%.

Зараз український дубляж вважається одним з найкращих у світі. Цьому треба завдячувати високій якості перекладу, доречній локалізації жартів та майстерності тих, хто озвучує ролі. До речі, українські студії, такі як Postmodern Postproduction та Tak Treba Production, здобули міжнародне визнання за свої роботи та співпрацюють з Netflix і HBO.

Перші ознаки ренесансу

Середина "нульових" показала, що в Україні можуть знімати різножанрові фільми для абсолютно будь-яких аудиторій. В цей час відбулася прем'єра першого українського трилера "Штольня", історичної драми "Богдан-Зиновій Хмельницький" та кількох мелодрам, присвячених подіям Помаранчевої революції.

Всередині 2000-х в Україні почали знімати різножанрові фільми / Кадр з фільму "Штольня"

Та все ж справжньою сенсацією став український фільм 2008 року "Сафо. Кохання без меж". Робота відомого британського режисера Роберта Кромбі розповіла провокаційну і пристрасну історію любовного трикутника на грецькому острові Лесбос 1920-х років. Щоб відтворити дух епохи, поблизу Севастополя побудували невеличке містечко. Окремі епізоди знімали на руїнах міста Херсонес.

Старання команди окупилися. З бюджетом у понад 5 мільйонів доларів "Сафо" став одним з найдорожчих українських фільмів початку 2000-х років. Попри суперечливі відгуки, відверта тематика фільму привернула увагу великої кількості глядачів.

Фільм "Сафо" увійшов в історію українського кінематографу / Кадр з фільму "Сафо"

Історичні події – локомотив українського кіновиробництва

На тлі Революції гідності, анексії Криму та початку АТО українські митці зрозуміли, що кіно – це потужний інструмент для того, щоб популяризувати нашу культуру й історію, а також – розповісти нашу правду світу.

У 2014 році в кінотеатрах виходить український блокбастер "Поводир". Власне, з цього періоду українські фільми почали збирати чималу касу у прокаті.

Трейлер фільму "Поводир": дивіться відео

Цікавість публіки зростає, а це означає, що режисери отримують можливість експериментувати з формою, стилем та темою робіт. І найкраще це вийшло у Мирослава Слабошпицького. У 2014 році він випустив фільм "Плем'я". Стрічка, знята повністю без слів, закадрового голосу чи субтитрів, розповідає про хлопця з інтернату для глухих. Всі діалоги ведуться виключно жестовою мовою. Стрічка отримала три нагороди Каннського кінофестивалю 2014 року та ще 40 відзнак на понад 100 світових кінофестивалях.

Згодом візуальна складова та витонченість стала характерною ознакою українських кіномитців. Так, своєю постапокаліптичною візуальною естетикою вражає "Атлантида" Валентина Васяновича. Не дивно, що стрічка здобула чимало нагород. Її відзначили на кінофестивалях у Венеції, Одесі, Токіо, Севільї, Тромсе, Мінську та на фестивалі Les Arcs Film у Франції.

Важливою є і тема стрічки – життя Донбасу у 2025 році, після перемоги України. На жаль, під час прем’єри фільму українці не знали, що вже за кілька років війна охопить усю країну.

Трейлер фільму "Атлантида": дивіться відео

Втім, навіть на найтрагічніших сторінках історії нерідко творяться геніальні сюжети. Так трапилося і з українським кіно. Багато сучасних фільмів відображають актуальні сьогодні події. А такі фільми як "Донбас"Сергія Лозниці та "Кіборги. Герої не вмирають" Ахтема Сеітаблаєва стали важливими сторінками літопису російсько-української війни.

Однак героїзм – не лише про сьогодення. Автори так само переосмислюють минуле. І у 2023 році вийшов один із наймасштабніших та найдорожчих українських фільмів – "Довбуш". Його бюджет – 120 мільйонів гривень. Над зйомками працювала команда з 3000 людей, під стрічку пошили понад 1000 костюмів і збудували з нуля фортецю під Києвом.

Трейлер фільму "довбуш": дивіться відео

Поява українських фільмів на Netflix

Останніми роками українські фільми та серіали почали з'являтися на популярній стрімінговій платформі Netflix. Це стало важливим кроком для міжнародного визнання українського кінематографа.

Одним із перших українських фільмів, який з'явився на Netflix, став "Носоріг" (2021) режисера Олега Сенцова. Фільм розповідає про кримінальний світ 90-х в Україні та про важке життя героя на прізвисько "Носоріг". В основі сюжету лежать реальні події, що відбувалися у неспокійний час.

"Носоріг" отримав міжнародне визнання та був представлений у секції "Горизонти" на Венеціанському кінофестивалі.

"Носоріг" здобув міжнародні відзнаки / Кадр з фільму "Носоріг"

Зараз на платформі Netflix вже залучено 75 українських фільмів та серіалів. Тут можна переглянути такі, стрічки як "Зима у вогні: Боротьба України за свободу" (документальний фільм 2015 року про події Революції гідності, який був номінований на Оскар), "Слуга народу" (популярний серіал, головну роль в якому виконав нинішній президент України Володимир Зеленський), "Перші дні" (що показує історії жителів Києва, які залишилися в місті у лютому – березні 2022 року).

Серед нових яскравих дебютантів на платформі можна відзначити "Люксембург, Люксембург" (2022) та "Клондайк" (2022), які також отримали визнання на міжнародних кінофестивалях.

Нове покоління українських серіалів

Початок війни призвів до вилучення з українського телевізійного простору російських серіалів. Відтак прайм-тайм все частіше заповнювали американським, турецькими та європейськими шоу. Паралельно українські студії почали запускати виробництво власного продукту. Деякі серіали навіть набули популярності далеко за межами нашої країни.

Одним з таких є український історичний телесеріал "Кріпосна", відомий за кордоном як "Love in Chains". Він був успішно проданий у понад 50 країн, включаючи Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Литву та Ізраїль.

Гучним хітом свого часу став серіал "Перші ластівки". Він миттєво завоював популярність серед глядачів, зокрема підлітків. Все – завдяки актуальним і важливим темам, які він висвітлює. Серіал розповів про справжні переживання та проблеми школярів. Разом з тим він відкрив цілий пласт молодих талановитих акторів.

Ще один прорив – серіал "Спіймати Кайдаша", знятий Наталкою Ворожбит за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького. Історія отримала хвилю позитивних відгуків. А глядачі захоплювалися загальним антуражем, легким гумором та акторським складом серіалу.

Найуспішніший анімаційний реліз

З розвитком кіновиробництва процвітають і анімаційні студії. Наразі в цій сфері нам теж є чим пишатися. Приміром, найуспішнішим анімаційним релізом у кінопрокаті України – фентезійним фільмом “Мавка. Лісова пісня”, знятим за мотивами драми Лесі Українки.

"Мавка" була випущена в 148 країнах і зібрала понад 20 мільйонів доларів у світовому прокаті. Картина була дубльована 32 мовами.

Трейлер "Мавка. Лісова пісня": дивіться відео

Один з секретів успіху фільму – поєднання фольклору, авторського першоджерела та анімаційної майстерності команди. Інтерес посилило і тривале очікування прем’єри. Окрім того, "Мавка" отримала масштабну маркетингову кампанію та змогла залучити до колаборації безліч національних брендів.

Світове визнання та героїчний “Оскар”

2022 рік став переломним для українського суспільства й кінематографу зокрема. Особиста небезпека, ускладнення зйомок, проблеми з фінансуванням, тимчасове закриття кінотеатрів. Та попри всі складнощі, цей важкий період став вікном можливостей для того, щоб про українських творців дізнався весь світ.

Так, Володимира Зеленського запросили виступити на відкритті 75-го міжнародного Каннського кінофестивалю. Зала стоячи аплодувала президентові України. До складу журі Каннського кінофестивалю вперше потрапила українка – режисерка Ірина Цілик. А 8 вересня 2022 року в рамках Венеціанського кінофестивалю відбувся День України.

Все це закріпив успіх документального фільму "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова. Важка стрічка отримала "Оскар" – головну нагороду кіносвіту. Фільм, що задокументував трагічні події та гуманітарну катастрофу, які сколихнули Маріуполь під час російсько-української війни, підтвердив, що українці здатні творити так, щоб привертати увагу міжнародної аудиторії.

Після отримання золотої статуетки режисер виголосив потужну промову, нагадавши усьому світу про наш народ та його щоденний біль:

Українське кіно вперше отримало "Оскар" / Фото Getty Images

Сучасний український кінематограф продовжує розвиватися, демонструючи багатогранність та креативність. Він привертає увагу та шукає нові ракурси, щоб по-новому показувати світ. І попереду в нього багато нових звершень, адже те, чим ми пишаємося сьогодні, – лише початок довгої та захопливої історії.