Ними стали Карл Дейссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель. Про це повідомив сайт Нобелівської премії.

Що відомо про нагороду?

Нобелівська асамблея Каролінського інституту присудила Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року американцю Карлу Дейссероту та німцям Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю.

За відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики,
– написали на офіційній сторінці нагороди.

Гегеманн і Нагель відкрили білок з унікальними властивостями – каналородопсин. Вчені виявили, що незалежно від того, в яку клітину вони вводили його, ці клітини ставали чутливими до світла.

Дейссерот ввів ген каналородопсину до нервових клітин пацюка. Він зумів викликати нервовий сигнал, освітлюючи клітини синім світлом. Згодом вчений змусив керований світлом перемикач для нервових клітин працювати в мозку живих мишей.

Такий метод управління нервовими сигналами за допомогою світла назвали оптогенетикою. Він швидко набув глобального впливу, зазначили на сайті нагороди.

Нобелівська премія з медицини та фізіології – найпрестижніша нагорода за наукові досягнення в галузі фізіології або медицини, яку щорічно присуджує Нобелівська асамблея Каролінського інституту у Стокгольмі. Вона є однією з п'яти премій, заснованих відповідно до заповіту шведського хіміка Альфреда Нобеля, який помер 1896 року.

Першу Нобелівську премію з фізіології або медицини вручили у 1901 році. Протягом 1901 – 2026 років комітет присудив 117 Нобелівських премій 235 лауреатам: 221 чоловікові та 14 жінкам.

Нагадаємо, що тогорічну премію в галузі медицини та фізіології отримали Фред Ремсдел, Мері Бранков та Шимон Сакагучі за відкриття у периферійній імунній толерантності. Їхні дослідження мають великий потенціал для розробки нових підходів до лікування аутоімунних захворювань та раку.