Українцям за кордоном можуть обмежити консульські послуги: чому не варто панікувати

Назарій Лазур

Джерело:

"Обозреватель"

Основні тези

У законопроєкті передбачено, що консульські дії за кордоном чоловіки віком від 18 до 60 років можуть здійснювати лише за наявності військово-облікових документів.
Федір Веніславський поспішив заспокоїти українців за кордоном, уточнивши, що закон не встановлює обов'язків для повернення в Україну.
Мешканці за кордоном можуть оновити свої дані дистанційно через електронну пошту або консульство, без будь-яких негативних наслідків.
Ірина Фріз підкреслила відсутність механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн, а також необхідність введення консульських послуг з урахуванням військових документів.

Веніславський розповів про обмеження чоловіків за кордоном / Колаж 24 Каналу

Верховна Рада 11 квітня схвалила законопроєкт про мобілізацію у другому читанні. Він передбачає, що українцям, котрі перебувають за кордоном, можуть обмежити консульські послуги.

В інтерв'ю член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів, наскільки швидко вдасться це реалізувати. Власне, у законопроєкті передбачається, що консульські дії за кордоном чоловіки, віком від 18 до 60 років, зможуть здійснювати лише за наявності у них військово-облікових документів.

Дивіться також Мобілізація по-новому: як працюватиме ухвалений законопроєкт

Для України важливо актуалізувати дані

Передовсім Федір Веніславський вирішив поспішити заспокоїти українців, які тимчасово перебувають або мешкають за кордоном.

Жодних обов'язків, які б наставали для цих громадян після актуалізації або отримання військово-облікових документів щодо повернення в Україну, цим законом не встановлено, і механізми такі в принципі дуже складно уявити. Для нас важливо, щоб громадяни України, які належать до категорії військовозобов'язаних і проживають за кордоном, оновили свої персональні дані,
– зазначив він.

За словами Веніславського, людина може мешкати за межами країни, а їй продовжують надсилати повідомлення, повістки за тими адресами, які зафіксовані у ТЦК. Тож, країна витрачає як час, так і матеріальні та людські ресурси, щоб відповідну людину проінформувати. Але вона банально не може бути проінформована, адже не мешкає ані у цьому місті, ані в країні.

Якщо людина, перебуваючи за кордоном, отримує військово-обліковий документ дистанційно, вона може це зробити через електронну адресу, телефоном, через консульство під час актуалізації, у разі отримання консульських послуг. Тому тут жодних проблем немає і ніяких негативних наслідків для цих людей не буде,
– наголосив він.

Також членкиня Комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз наголосила, що відсутній механізм ані в українському, ані у міжнародному законодавстві, який би передбачав депортацію людей під час воєнного стану з інших країн. Що стосується надання консульських послуг за наявності військово-облікових документів, то потрібне це для того, щоб у Міноборони та Генштабі розуміли, скільки громадян перебувають за кордоном.