Головні новини 7 січня: Меркель їде до Путіна, трагедія в Ірані, неправдиві заяви ОБСЄ

8 січня 2020, 09:00
Читать новость на русском

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель зустрінеться з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві 11 січня. В Ірані на похороні генерала Сулеймані загинули 50 людей. ОБСЄ неправдиво пише про порушення Україною мінських домовленостей. В Одесі у пожежі загинули будівельники гуртожитку для військових. Епіфаній назвав чотири церкви, які "дозрівають" до визнання ПЦУ. Такими були головні новини 7 січня.

Найважливіші новини за вівторок, 7 січня в Україні та світі:

Меркель їде до Путіна: до чого тут Україна

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель пристала на пропозицію російського президента Володимира Путіна відвідати Москву 11 січня. В українському МЗС вже встигли заявити: очікують, що ця зустріч допоможе спонукати Росію до виконання домовленостей нормандського саміту.

До слова: Меркель на запрошення Путіна відвідає Москву: планує обговорити Україну

Україна цінує підтримку своєї територіальної цілісності й державного суверенітету з боку Німеччини й особисто канцлерки Меркель. Про це говорила прессекретарка МЗС Катерина Зеленко. Вона ж зазначила, що українська сторона перебуває в тісному контакті з німецькими колегами щодо реалізації мінських домовленостей.

Ми виходимо з того, що візит канцлерки до Москви стане важливим в контексті спонукання Росії виконати свої зобов'язання відповідно до домовленостей, досягнутих в Парижі,
– резюмувала Катерина Зеленко.

Що відомо про майбутній візит Меркель до Москви?Канцлерка Німеччини Ангела Меркель відвідає Москву 11 січня. Запросив її туди російський президент Володимир Путін.

Лідери планують обговорити українське питання у контексті реалізації мінських домовленостей 2015 року та підсумків саміту в нормандському форматі 9 грудня 2019 року в Парижі.


Про що Україна і Росія домовилися на нормандській зустрічі / Інфографіка 24 каналу

Трагедія в Ірані: на прощанні з Сулеймані загинули 50 людей

50 людей загинули й ще понад 200 людей постраждали в тисняві на церемонії прощання із вбитим американцями іранським генералом Касемом Сулеймані. Усіх потерпілих доправили до медичних закладів міста.

Радимо ознайомитися! Ліквідація Сулеймані в Іраку: що про нього відомо і чим це загрожує регіону

Офіційні дані про інцидент влада Ірану планує оприлюднити після розслідування.

Наразі немає інформації, скільки саме іранців вийшли на вулиці Кермана, аби попрощатися з Сулеймані. Однак фото дозволяють припустити, що таких було багато тисяч.

Церемонія прощання з Сулеймані у Кермані / Фото: AP

Тисняву бачили мільйони людей: прощання з Сулеймані транслювали наживо. На відео зафіксували і тіла загиблих та потерпілих, і інших учасників процесії, які кричали та намагалися допомогти.

Керман – рідне місто Сулеймані. Тут його також мають поховати. Через загибель 50 людей на церемонії прощання сам похорон місцевій владі довелося відкласти не невизначений час.

Раніше з генералом Сулеймані прощалися в Іраку, в Багдаді, а згодом і у столиці Ірану – Тегерані. За даними ЗМІ, на останній процесії були присутніми понад мільйон іранців.

До теми! Вбивство Сулеймані: ЗМІ з’ясували, хто підбивав Трампа на такий крок

Що відомо про вбивство Сулеймані: коротко

  • Уночі проти 3 січня США завдали ракетного удару в Багдаді, яким убили Касема Сулеймані та заступника голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мухандіса.
  • У Білому домі США цей авіаудар назвали "рішучою оборонною акцією". Саме Сулеймані був основною ціллю, а наказ про його ліквідацію особисто віддав президент США Дональд Трамп.
  • Міністр закордонних справ Ірану Джавад Зариф назвав операцію США "актом міжнародного тероризму". Духовний лідер Ірану аятола Сеєд Алі Хосейні Хаменеї заявив, що тим, хто вбив Сулеймані, слід очікувати на "жорстоку помсту".

Тим часом парламент Ірану визнав Пентагон терористичною організацією. Таке рішення прийняли після вбивства іранського генерала Касема Сулеймана в Іраку. Загальні положення та деталі термінового рішення ухвалили на ранковому засіданні 7 січня.

ОБСЄ пише про порушення Україною мінських домовленостей

Українська сторона СЦКК заявляє, що Спостережна місія ОБСЄ подає неправдиву інформацію у звітах, начебто українці порушують умови мінських домовленостей про відведення озброєння.

Читайте також: На Різдво бойовик на Донбасі розстріляв "колег" зі свого бандформування

Про що заявили в ОБСЄ

4 та 6 січня 2020 року спостерігачі ОБСЄ у звітах написали, що зафіксували зенітний ракетний комплекс 9К33 "Оса":

  • Поблизу села Підгородне (розташоване за 73 кілометри на північ від Донецька),
  • Поблизу Спірного (96 кілометрів від Донецька),
  • Біля Окниного (53 кілометри від Луганська).

Причому ці "Оси" назвали озброєнням, "розміщеним за лініями відведення, але за межами виділених місць зберігання озброєння".

Як реагують в Українській стороні СЦКК

"Розміщення зазначеної військової техніки не підпадає під дію мінських домовленостей щодо відведення озброєння", - кажуть в Українській стороні СЦКК (Спільний центр контролю та координації припинення вогню та стабілізації лінії розмежування).

  • Річ у тому, що в мінських домовленостях мовиться про відведення танків, артилерії, реактивних систем залпового вогню (як-от, наприклад, "Гради") та тактичних ракет. А от про відведення зенітних ракетних комплексів у домовленостях не зазначено.

"Висвітлення подібної інформації суперечить принципам нейтральності та неупередженості, якими керуються представники СММ ОБСЄ при наданні чутливої інформації оборонного характеру", – наголосили в СЦКК.

Що передбачали мінські домовленості щодо відведення озброєння

Мінські домовленості 2015 року передбачали відведення важкого озброєння від лінії зіткнення на Донбасі. При цьому мали створити:

  • Зону безпеки у 50 кілометрів між сторонами для артилерійських систем калібром від 100 міліметрів і більше.
  • Зону безпеки у 70 кілометрів для реактивних систем залпового вогню.
  • Зону безпеки у 140 кілометрів для РСЗВ "Торнадо-С", "Ураган", "Смерч" і тактичних ракетних систем "Точка".


Лінія розмежування та пункти розведення сил і засобів / Інфографіка 24 каналу

Зауважимо, що 4 січня поблизу населеного пункту Хрустальний на окупованій території спостерігачі ОБСЄ зафіксували 22 реактивні системи залпового вогню БМ-21 "Град" калібру 122 міліметри (от вони якраз заборонені мінськими домовленостями).

У пожежі в Одесі загинули будівельники гуртожитку для військових

У селищі Чорноморське, що у Лиманському районі Одеської області, в будівельному вагончику виникла пожежа. У результаті загинули 3 людини. Займання сталося приблизно о 6 ранку 7 січня.

Зверніть увагу! У святкову ніч військовий затримав зловмисника, врятувавши десятки людей

Будівельний вагончик, у якому сталася пожежа, розміщується на території недобудованого гуртожитку для військових. Особи загиблих вже встановлено – це робітники, які працювали на будівництві. Їхні тіла направлено на судово-медичну експертизу для з’ясування остаточної причини смерті.

Нагадаємо, на початку грудня в Одесі спалахнула пожежа в коледжі, яка вразила всю Україну. Тоді загинули 16 людей, постраждали понад 30, серед них – 15 неповнолітніх студентів.

Епіфаній назвав чотири церкви, які "дозрівають" до визнання ПЦУ

Попри опір та протидію Росії, питання визнання автокефалії ПЦУ стоїть на порядку денному кількох церков. Тож вже у 2020 році Православну церкву України можуть визнати ще щонайменше чотири помісні церкви. Про це розповів митрополит та предстоятель ПЦУ Епіфаній.

Читайте також: Епіфаній озвучив позицію ПЦУ щодо легалізації медичного канабісу

"Зараз на порядку денному в декількох церквах стоїть питання про визнання нашої автокефалії", – сповістив митрополит.

І я вірю, і переконаний, що в наступному році (мовилося про 2020 – 24 канал) ми отримаємо також визнання декількох помісних православних церков. Я б не хотів називати детально, але це ті церкви, які публічно обговорюють це: і румунська, і кіпрська, і болгарська, і грузинська. Тобто вони дозрівають зараз,
– пояснив Епіфаній.

Керівник ПЦУ додав, що буде, звісно, боротьба, яка й зараз ведеться: "Москва хоче зупинити той процес, який зараз відбувається загалом в православ'ї".

"Без нас, без нашого відома, вирішувати нашу майбутню долю вже не вдасться, як цього прагне Російська православна церква", – підсумував предстоятель Православної церкви України.

ПЦУ фактично визнали, нагадаємо, Александрійська та Елладська церкви. І, звісно ж, Константинопольський Вселенський патріархат.