Не соромляться полювати навіть вдень. В цьому селі немає жодної родини, яка б не постраждала від сіроманців. Люди натягують на паркани колючий дріт, а вночі бояться виходити зі своїх домівок. Востаннє зграю вовків бачили у центрі села - біля водокачки. У Валентини Миколаївни хижаки вкрали козу. А от цю кізоньку - вирвали буквально з вовчої пащі.
“Кози були прив’язані внизу біля мого городу. Я не думала, що сюди прийде вовк, але голод зажене всюди. Вона забрала одну мою “Красуньку”, і потягла туди на кладовище, напевно вовченятам понесла, а потім повернулася за цією козою”, - каже місцева мешканка Валентина Лукаревська.
Поки вовки нападали лише на дрібну домашню живність. Та навіть корів селяни не залишають пастися без нагляду. На пасовищі організували чергування.
“По змінах буває. То один приїжджає, зараз я одна – тому що одна на балці залишилася”, - каже місцева мешканка Аспазія Українець.
Люди розповідають - вовче сімейство мешкає в лісі на горі. Залишки, що їх не доїли хижаки, дістаються лисицям, яких тут безліч.
Відстрілювати хижаків місцеві не мають права. Кажуть, вовки приходять в село з найближчого заповідника. Штраф за одного убитого перевищує 10 тисяч гривень. Люди не раз зверталися до сільського голови з проханням вирішити питання з "сірим" терором. Та місцева влада заперечує вовче нашестя, мовляв це лише здичілі собаки.
“За 20 років я такої собаки не бачив. Я б відрізнив собаку від вовка”, - каже місцевий мешканець Сергій Українець.
Поспілкуватися з самим війтом не вдалося. Секретар сільради повідомила, він - на колегії у районі, можливо, саме вирішує вовче питання.