Чому аукціон знову провалився
Запланований на 19 жовтня онлайн-аукціон із приватизації 99,5667% акцій Одеського припортового заводу не відбувся через відсутність учасників. Стартова ціна пакета становила 4,308 мільярда гривень, повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха.
Дива, на жаль, не сталося, а щоденна, марудна, кропітка праця теж, буває, виявляється безсилою перед банальною політичною конʼюнктурою. Отже, офіційно – аукціон з продажу Одеського припортового заводу не відбувся. Торги вчергове скасовано через відсутність учасників,
– повідомив він.
Тому після чергового невдалого аукціону Одеський припортовий завод залишається законсервованим. Водночас підприємство продовжує потребувати фінансування.
За даними Наталухи, утримання заводу обходиться державі приблизно у 62 мільйони гривень щомісяця. Через це подальша доля підприємства та його колективу залишається важливим питанням, а Фонду держмайна потрібно розробляти нові антикризові сценарії.
Чому американські інвестори вирішили почекати
За словами Наталухи, перспективи приватизації спочатку були багатообіцяючими. Американські компанії, які раніше надсилали листи з гарантіями участі в аукціоні та готовності запропонувати стартову ціну, зрештою вирішили дочекатися завершення проміжних виборів у США.
"Давайте дочекаємось 3 листопада" (дата проміжних виборів в США) – фраза, яку я чув найчастіше за останні 2 – 3 дні від американських компаній, які до цього надіслали листи, у яких вони "гарантують взяти участь в аукціоні і зробити ставку у розмірі стартової ціни". Це – не про непередбачуваність війни. Це – про непередбачуваність політики. І політиків,
– написав Наталуха.
Раніше повідомлялося, що заводом цікавляться кілька потенційних покупців зі США. Їх приваблювали як саме підприємство, так і його стартова ціна. Водночас посилення російських обстрілів України змусило інвесторів уважніше оцінювати ризики, пише "Главком".
Представники американських компаній регулярно телефонували до Фонду держмайна, щоб дізнатися про безпекову ситуацію в Одесі та перспективи придбання заводу. Після останніх подій у США, зокрема так званої дизельної угоди, їх почали цікавити не лише можливі наслідки атак, а й політичні відносини між країнами.
Зокрема, потенційні покупці запитували:
- Чи має українська влада розвідувальні дані про можливі російські атаки;
- Чи отримує Україна попередження партнерів про запуски ракет;
- Чи не змінилося ставлення української влади до американського капіталу.
Наталуха наголошував, що воєнні ризики інвестор може частково прорахувати: оцінити вартість відновлення, застрахувати окремі ризики та врахувати можливі втрати через простої, обстріли й порушення логістики. Натомість непередбачуваність політичного курсу партнерів ускладнює планування інвестицій на 15 – 20 років.
До слова, торік восени Одеський припортовий завод вже намагалися продати, проте спроба провалилась.
Він виставлявся на продаж за 4,49 мільярда гривень, проте через відсутність зареєстрованих учасників аукціон визнано таким, що не відбувся.