Як оформити спадщину, якщо приїхати з-за кордону важко або неможливо?
Існує порядок дій, щоб українці розуміли, як з-за кордону можна оформити заяву про прийняття спадщини й отримати всі права на майно. Про це розповіла адвокатка та керівниця ЮК "Prima Leader Group" Діна Дрижакова.
Дивіться також Майнові права подружжя за новим Цивільним кодексом: чи будуть в ньому позитивні зміни
Першочергово людина має подати заяву про прийняття спадщини. На це дається 6 місяців з дня смерті родича, а після цього терміну прийняти спадщину можна лише через суд.
Діна Дрижакова
Адвокатка та керівниця ЮК "Prima Leader Group"
На сьогоднішній день, відповідно до чинного законодавства, заява про прийняття спадщини може бути подана до будь-якого нотаріуса (приватного чи державного) на території України за місцем відкриття спадщини, яким є останнє місце проживання спадкодавця… Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Спадкоємець має особисто звернутися до нотаріуса або відправити заяву поштовим зв'язком. Тоді справжність підпису на такій заяві має бути нотаріально засвідченою.
Важливо! Заяву не може подати представник, спадкоємець має звертатися до нотаріуса особисто.
Для тих, хто перебуває в іншій країні, таку послугу надають у консульствах України. Консул має право засвідчити підпис спадкоємця, а заяву потрібно буде надіслати вже нотаріусу в Україні, який веде спадкову справу.
Крім того, за словами експертки, людина може подати посвідчену довіреність на ім'я довіреної особи в Україні. Також необхідно буде зробити нотаріально засвідчений переклад заяви з іноземної мови на українську мову.
Ця довіреність дозволить вашому представнику від вашого імені подати заяву про прийняття спадщини та вчиняти всі необхідні дії для оформлення спадщини. Довіреність також можна оформити в консульстві України або у місцевого нотаріуса з подальшою легалізацією (апостилем, якщо країна є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, або консульською легалізацією),
– повідомила Діна Дрижакова.
Документи з деяких країн, таких як Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Болгарія, Македонія, Угорщина, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Монголія, Польща, Республіка Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Таджикистан, Узбекистан, Чехія, Естонія, апостилювати не потрібно. Довіреність варто лише перекласти на українську мову присяжними перекладачами та нотаріально засвідчити такий переклад.
До слова, якщо робити заяву й довіреність у консульстві України, то документ відразу буде складений українською мовою. Така заява точно підійде для подачі українському нотаріусу.
Якщо спадкування відбувається за заповітом, то до заяви також подається його оригінал чи дублікат.
Варто пам'ятати, що якщо людина померла на тимчасово окупованій території, то її смерть зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану. Тому перш ніж приймати спадщину, потрібно в судовому порядку встановити факт смерті такої особи.
На підставі рішення суду в найближчому відділі ДРАЦС потрібно отримати свідоцтво про смерть. Лише після цього можна звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в тому порядку, який описано вище,
– розповіла експертка.
Крім того, Діна Дрижакова наголосила, що довіреність оформлюється в такому ж самому порядку як і заява про прийняття спадщини. Зразок тексту довіреності спадкоємцю краще запросити у своїх представників.
Хто може не звертатися з заявою до консульства?
Навіть за кордоном дехто з громадян може не звертатися з заявою про приймання спадщини. Це, зокрема:
- малолітні, неповнолітні, недієздатні особи;
- особи, дієздатність яких обмежена;
- ті, хто постійно проживали та місце проживання яких було зареєстроване за однією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для таких спадкоємців право власності відкривається автоматично, якщо вони від неї не відмовилися в строк, який відведено для прийняття спадщини.
У випадку пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцю необхідно буде звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що затягне у часі оформлення спадкових прав.
Адвокатка зауважила, що суди часто не визначають перебування спадкоємця за кордоном причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Тому в таких питаннях як спадкування головне все зробити вчасно, аби не втрачати майно.
Коли спадкоємець прийняв спадщину, він має право отримати свідоцтво.
Саме нотаріус в Україні є ключовою особою у процесі оформлення спадщини. Він відкриває спадкову справу, збирає всі необхідні документи, перевіряє право на спадкування. І саме він видає свідоцтво про право на спадщину,
– зауважила Дрижакова.
Зверніть увагу! Експертка наголосила, що якщо на майно є кілька спадкоємців, то бажано, щоб вони звернулися до одного нотаріуса для ведення спільної спадкової справи.
Які документи потрібні для оформлення спадщини?
Діна Дрижакова нагадала, що документи однакові як для оформлення за кордоном, так і в Україні. Серед них:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
- паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця;
- документи на спадкове майно (правоустановчі документи на нерухомість, технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ощадна книжка тощо);
- за наявності – заповіт.
Так само спадкоємець, який перебуває за кордоном, може довірити іншому збирати необхідні документи за довіреністю.
Деякі документи можуть видавати органи ДРАЦС. Якщо папери зібрані, а строки прийняття спадщини дотримані, то нотаріус видасть свідоцтво про право на спадщину. Цей документ підтверджує ваше право власності на успадковане майно.
Якщо спадщина включає нерухомість, після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цю дію також може виконати ваша довірена особа,
– сказала адвокатка.
Що ще варто знати про спадщину?
Користуватися майном людина може без оформлення документів, але її право на майно не буде офіційно затверджене. Тобто "на словах" людина буде використовувати майно, але не матиме права повноцінно розпоряджатися ділянкою та захищати свої права.
У 2026 році в Україні податок на спадщину залежить від ступеня спорідненості спадкоємця. найближчі родичі не платять нічого, інші громадяни України повинні сплатити 10% податку, а іноземці – 23%.