Жінка поділилася спогадами про сина та розповіла його історію.

Зверніть увагу Окупанти зухвало та жорстоко розстріляли українського полоненого: усе, що відомо про трагедію

Історія українського Героя Олександра Мацієвського

Олександру Мацієвському було лише 42 роки. Раніше він працював електромонтером в Києві. Після 24 лютого Олександр пішов добровольцем до територіальної оборони Ніжина.

Навесні воїн захищав Чернігівщину у складі 119-ї бригади сил ТрО. Наприкінці 2022-го підрозділ виконував завдання на Донеччині. Однак, що тримає позиції біля Соледару, захисник матері не розповідав.

"Він ніколи не любив, щоб ми прощалися. Він коли йшов, то вони знали, що йдуть, а він повернувся, перехрестився, перехрестив будинок і себе, зі мною попрощався. Сказав: "Мамуля, ти так постаріла". А я сказала, що сину такий час, що я переживаю. А він: "Мамо, дякую тобі за життя", – згадує мати Героя.

Мати загиблого захисника Олександра МацієвськогоМати Героя Параска Демчук / Фото "Суспільне"

29 грудня Олександр зателефонував матері. Це була їхня остання розмова.

"Мамочко, бережи себе! Бережи себе!" І все. А я так плакала і казала: "Синочок, ти головне себе бережи!". Я наче відчула, і сказала, що ти себе збережи для мене. Я виживу, а ти для мене себе збережи", – розповідає жінка.

Пані Параска з сином Олександром МацієвськимПані Параска з сином Олександром / Фото "Суспільне"

30 грудня 2022 року Олександр і четверо його побратимів були на завданні, з якого ніхто не повернувся. Це був стрілецький бій поблизу Соледару, розповів командир підрозділу.

"Навіть вночі повторював "Слава Україні!"

Обставини загибелі воїна не були відомі до 6 березня. Того дня у соцмережах з'явилося відео розстрілу росіянами українського військового після слів: "Слава Україні!".

"Я ніч не спала, воно мені мерещиться. Але якась легкість з'явилась та якийсь промінчик, що я побачила, як загинув мій син. І це так важко, але я, правда, наче побачила характер мого сина, такого стійкого, незламного, бо він сказав: "Мама, я в полон ніколи не здамся". Він навіть вночі повторяв ось це: "Слава Україні". Він настільки був бойовий, настільки сміливий і безстрашний, що я вам передати не можу,
– поділилася мати Героя.

Жінка зазначила, що знайшла в собі сили, подивилася це відео і порівнювала. "Коли була на опізнанні тіла, то з плеча дві дірки пробиті в серце, з другого плеча пробиті дві, у правому боку дірка, а голова була провалена. Лиця не було, була тільки ця брова і в нього навіть наклейка там. Його груди, його фігуру, руки я впізнала", – додала пані Параска.

Під час обміну тіло Олександра Мацієвського повернули в Україну. У довідці про причину смерті вказано, що військовий загинув від поранення внаслідок дії вогнепальної зброї. Поховали Героя 14 лютого у Ніжині.