Олександру Ткаченку показали на вихід: все, що відомо про його кар’єру, роботу в уряді, скандали

Про життєвий шлях, роботу на посту голови Мінкульту та скандали Олександра Ткаченка пише 24 Канал.

Дивіться також Діяв, як керівник медіахолдингу: які основні помилки Ткаченка на посаді Міністра культури

Де навчався та працював майбутній міністр

Олександр Ткаченко народився 22 січня 1966 року в Києві. Після школи колишній голова Мінкульту вступив на спеціальність "Журналистка" у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Там він познайомився з першою дружиною — Тетяною Гнєдаш.

Ще у студентські роки Ткаченко почав працювати в медіа. У 1988 році він був ведучим та редактором шоу на каналі УТ-1. З 1991 року Ткаченко перейшов у міжнародне бюро новин Reuters

З 1994 до 1999 року Олександр Ткаченко вів власну програму "Післямова", а у 1998 році Ткаченко приєднався до нового каналу "1+1", де навіть долучився до створення ТСН.

Однак вже наступного року колишній міністр перейшов до "Нового каналу", де став гендиректором. Там він працював аж до 2005 року. У 2008 Ткаченко став заступником гендиректора російського каналу "Рен-ТВ"

Із 2008 по 2019 рік Олександр Ткаченко був гендиректором "1+1 Media". У 2019 році розпочалася політична кар’єра Ткаченка — він став народним депутатом від партії "Слуга народу". Пост гендиректора 1+1 він залишив.

У Раді Олександр Ткаченко очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. А вже 4 червня 2020 року Ткаченка призначили новим міністром культури та інформаційної політики.

Спроби звільнення Ткаченка

Медіаспільнота критикує Ткаченка з моменту призначення його на посаду. Зокрема, декілька разів активісти створювали петиції для звільнення міністра з посади. Проте вони не давали результату. Наприклад, у відповідь на останню петицію від 7 березня 2023 року, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що "не бачить підстав" для звільнення Ткаченка.

Проте після липневих скандалів навколо неймовірних коштів, які виділяє Мінкульт на серіали підстави знайшлися. У відповідь на обурення суспільства президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 20 липня попросив розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка.

Одразу Ткаченко написав заяву на звільнення. Однак рішення про відставку не підтримав Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики. "За" виступили всього 4 члени Комітету. Однак, все ж відставку Олександра Ткаченка ухвалила Верховна Рада — рішення підтримав 321 нардеп. Зараз обов’язки міністра буде виконувати один із заступників колишнього міністра.

Сам Ткаченко вже писав заяву на звільнення у 2021 році через рішення Уряду забрати у Мінкульту Держкіно. Також його не влаштовував бюджет Міністерства культури на 2022 рік.

Скандали навколо міністра Ткаченка

Провал евакуації пам’яток культури з окупованих територій

Однією з найголовніших проблем активісти вважають ігнорування евакуації пам’яток культури під час окупації. Внаслідок цього важливі мистецькі об’єкти були знищенні або вивезені росіянами. На думку громадськості міністр просто не бажав займатися цим, хоча Ткаченко переконує в протилежному.

Щодо розмов хотілося б спитати, а краще побачити хоч один папірець за його підписом, який наказував би евакуювати вже втрачені цінності Маріуполя в порушення вимог переміщення цінностей, затверджених міністерством. Єдині мати. Всі колекції Маріуполя втрачені через одне — через небажання міністерством займатись виключно їх питанням,
— заявляв радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Головна проблема — Міністерство не розробило закон про попередню евакуацію культурних цінностей. Якщо керівник вирішить самостійно вивезти пам’ятки культури, то це може розцінюватися як перевищення повноважень. Окрім цього, як заявляють культурні діячі, Ткаченко не займався питанням евакуації зовсім та ігнорував проблеми. Навіть після повномасштабного вторгнення Міністерство не поспішало над створенням механізму евакуації.

Тризуб Незалежності

Особливого резонансу набрала історія з "Тризубом Незалежності". Напередодні 24 серпня 2022 до Дня Незалежності України Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Агенцією Banda Agency презентували новий жест на позначення тризубу.

Проте розгорівся скандал, адже жест, що символізує тризуб, вже існує. Це рука з піднятими вказівним, середнім та безіменним пальцями, який демонстрував у свій час ще В’ячеслав Чорновіл. Окрім цього, "Тризуб Ткаченка" нагадує непристойний жест "two in pink one in stink"

Як повідомив Мінкульт, вони хотіли створили жест, яким українці мали вітати одне одного на День Незалежності. Однак міністерство трохи "перекреативило".

Перш за все, приносимо наші щирі вибачення за те, що "перекреативили" разом з Banda Agency,
– заявили у структурі.

"Тризуб Незалежності" від Міністерства культури / Скриншот з соцмереж

Мистецькі конкурси та СМТ Інгулець

Діяльність Міністерства культури та інформаційної політики передбачає проведення мистецьких конкурсів. Вони дозволяють українським діячам отримати фінансування власних проєктів, які на думку комісії несуть культурну цінність. Кошти на це йдуть з держбюджету України.

Здавалося б, це чудова можливість для розвитку культури. Однак проблема мистецьких конкурсів в тому, що вони проводилися закрито — неможливо переглянути учасників та запропоновані проєкти. Зокрема, переможцями мистецьких конкурсів часто ставали сумнівні продакшени та проєкти.

Останнім скандалом навколо Олександра Ткаченка стала саме історія з мистецьким конкурсом, що провела дочірня до Мінкульту структура — ДП МПІУ. 53 проєкти отримали "зелене світло" на фінансування власних ідей і вже у липні у системі Prozorro почали з’являтися перші укладені договори.

Спочатку громадськість почала обурюватися величезним сумам, виділеним на серіали. Однак найскандальнішим став 24-серійний комедійний серіал "СМТ Інгулець", який отримав понад 33 млн бюджетних коштів. Розробити серіал мала студія Юрія Горбунова.

Синопсис серіалу виглядав так: "Двоє талановитих айтішників, Максим та Данило, втікають з фронтового Харкова і, по дорозі на Львів, опиняються на Кіровоградщині в смт Інгулець, де всім керує фермер Олексій Паровоз по кличці "Батя". Програмістів записують до місцевої самооборони й призначають чергувати на місцевий блокпост і час від часу працювати на фермі".

Перше, що вразило українців — це один з головних героїв, а саме "Паровоз". Громадськість припустила, що прототипом цього персонаж став Олександр Поворознюк — скандальний фермер та президент ФК "Інгулець". Також виникали підозри, що ідея серіалу взята з російського серіалу "Жуки".

Виїзд артистів за кордон

Після втечі режисера Тараса Голубкова та стендапера Андрія Щегеля за кордон, Мінкульт зробив суворішими правила виїзду артистів. Міністерство почало жорсткіше видавати дозволи, через що виникло безліч проблем для культурних діячів.

Артисти, які неодноразово після 24 лютого виїжджали за кордон і поверталися назад, почали отримувати відмови. Через це під загрозою був навіть виступ гурту "Tvorchi" на Євробаченні. 

Музей Булгакова

Олександр Ткаченко виступав категорично проти закриття музею російського письменника Михайла Булгакова у Києві. До закриття навіть закликала Спілка письменників України.

Спілка заявляла, що Булгаков оспівує царизм і монархію, що притаманна росіянам. Активісти пропонували створити на місці музею Булгакова музей українського композитора Олександра Кошиця, який жив за тією ж адресою до 1906 року. Однак міністр був непохитний.

Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку XX століття. Але думаю, що музей тут точно не винен. Ні музей, ні пам’ятник. Думаю, що спілці є чим займатися, ніж розв'язувати питання музею Булгакова. Позиція очевидна — точно не варто чіпати,
— заявляв Ткаченко.

Олександр Ткаченко не розумів, чим "завадив" Національній спілці письменників музей Булгакова у Києві. І все це попри неоднозначне висвітлення України в творах письменника.

Реакція Ткаченка на звільнення

Після свого звільнення Олександр Ткаченко написав прощальний пост. У ньому, зокрема, він наголосив на важливості розвитку культури у воєнний час – він заявив, що ми воюємо за нашу культуру, ідентичність, мову, історію. Він вважає, що держава повинна продовжувати фінансувати культуру. Також Ткаченко розчарований, що витрати Мінкульту поставили в один ряд зі скандальними закупівлями сковорідок та барабанів.

Згадав колишні міністр і про хейт – заявив, що він "роз'єднує" та "змушує ворогів радіти".

Наостанок колишній міністр подякував керівництву країни армії та культурним діячам. Опісля він додав, що для нього було честю бути міністром під час війни.