Для нього небо – справжня стихія. Петля Несторова, вухо, хобіт, віраж на повному форсажі, бочка, дзвін – усе це елементи вищого пілотажу, якими він практично жонглює в небі. Одна фігура переростає в іншу. Вражає? А якщо виконувати їх на гранично малій висоті та ще й на великій швидкості?
15 хвилин виступу на авіашоу проходять для Олександра на одному диханні, одному нерві. Тут немає права відволіктися. Аби підкорити "сталеву пташку" Су-27 – потрібно стати з нею одним цілим.
Читайте також: Український бронеавтомобіль для тактичних завдань
Зараз українець – справжня зірка серед льотчиків: його майстерністю захоплювались у Данії, Чехії, Словаччині та Британії.
Здавалося б, ці рухи вже відточені до автоматизму, але ні – жодні нагороди й титули не дозволяють розслаблятися. Потрібно регулярно відпрацьовувати не тільки складні віражі, але й прості. Небо не пробачає легковажності ані молодим льотчикам, ані тим більше досвідченим.
Полковник 831-ї бригади тактичної авіації наголошує: поняття "майстерність" і "відповідальність" для нього – синоніми. Мабуть, саме через таку позицію у нього не було жодної аварійної ситуації.
Читайте також: Український "Зеніт" – один із кращих ракетоносіїв світу
З роками пріоритети змінюються. якщо спочатку головним завданням було навчитися, то тепер навчити.
Найкращою оцінкою своєї роботи вважає досягнення тих, кому вже встиг передати досвід. А це вже не один десяток молодих офіцерів.