Таку думку сайту "24" висловив директор центру суспільно-інформаційних технологій Валерій Димов.

За словами політолога, через те, що в України тривалий час не було суб’єктності, склалася така ситуація. Просто нарешті українці сказали "досить", а Угорщина і Румунія почали нас лякати.

Свого часу нам казали – не чіпайте Крим чи Донбас – вони особливі. Не чіпайте Закарпаття – воно унікальне. І сьогодні, опинившись в Берегово на Закарпатті, українець відчуває себе чужим. Місцеві жителі мають подвійне громадянство – України і Угорщини. Там немає навіть українських табличок. І громадянин України, який не знає угорської, не може прочитати написи, щоб зорієнтуватися,
– зауважує Валерій Димов.

Водночас експерт нагадує, що критики закону про освіту посилаються на український закон про мови і Європейську хартію міноритарних мов. Але, нагадує Димов, одним із авторів закону про мови був скандальний проросійський депутат-регіонал Колєсніченко, активний учасник анексії Криму. Він фактично працював проти України на агресора – Росію.

"Посилатися на те, що закон про освіту порушує Європейську хартію міноритарних мов – некоректно, на що вказували всі експерти. Адже там йдеться про мови, носіїв яких дуже мало, тому вони потребують захисту і підтримки. Але існуванню російської, угорської чи румунської немає загроз. Російськомовні громадяни в Україні ніколи не відчували себе в меншості", – наголошує політолог.

Водночас, на переконання Валерія Димова, конфлікт навколо закону про освіту має два значення і сенси. З одного боку, він може вести до розколу в суспільстві. Але є й додаткові можливості.

Розмаїття і строкатість українського суспільства, серйозна відмінність між регіонами, можуть дати кумулятивний ефект. В американську націю після революції вливалися українці, поляки і євреї, які між собою ворогували. І влада України, повинна зробити висновки і створити додаткові можливості для наших регіонів,
– наголосив Димов.

Нагадаємо, Угорщина продовжує вимагати від України відкликати закон про освіту. Якщо ж цього не відбудеться, то Будапешт буде вимагати санкцій Європейського союзу проти України. Зокрема, Угорщина хоче перегляду Угоди про асоціацію.