9 листопада 1989 – падіння Берлінського муру: як одна обмовка в ефірі об'єднала Німеччину

Замість запланованого поступового пом'якшення візового режиму розгублений партійний функціонер випадково дав старт наймасштабнішій мирній революції ХХ століття. Звичайна бюрократична плутанина змогла перекроїти політичну карту Європи – а як саме це сталося, 24 Канал розповість трохи докладніше.

Як рутинний брифінг Гюнтера Шабовскі перетворився на історичне потрясіння?

Осінь 1989 року була часом агонії для НДР (Німецької Демократичної Республіки). Сотні тисяч громадян виходили на вулиці Лейпцига та Берліна, вимагаючи свободи, а економіка країни тріщала у швах. Намагаючись хоч якось збити градус суспільної напруги, нове керівництво на чолі з Егоном Кренцом підготувало проєкт закону, який мав би трохи спростити процедуру отримання віз для виїзду за кордон. Цей документ передбачав складний бюрократичний процес, який мав запрацювати лише наступного дня, 10 листопада – проте історія мала власні, значно драматичніші плани на цей вечір.

О 18:00 речник Політбюро СЄПН (керівна в НДР Соціалістична єдина партія Німеччини) Гюнтер Шабовскі розпочав пресконференцію у Міжнародному пресцентрі на Моренштрасе. Він не був на ключовому засіданні Центрального комітету й отримав аркуш із новими правилами буквально за кілька хвилин до виходу до журналістів – тож не мав часу ретельно з ним ознайомитися. Усе йшло спокійно, аж от ближче до 19 години італійський кореспондент агентства ANSA Ріккардо Ерман за підтримки західнонімецького репортера Петера Брінкманна поставив запитання щодо свободи пересування.

Шабовскі, помітно нервуючи, дістав із кишені пом'ятий папірець і почав зачитувати текст про те, що громадяни НДР відтепер можуть виїжджати за кордон без спеціальних умов. "Коли це набуває чинності?" – пролунало уточнювальне запитання із залу. Шабовскі розгублено подивився на свої нотатки, зняв окуляри, почухав голову і вимовив слова, які назавжди вкарбувалися в аннали світової історії: "Це набуває чинності, наскільки я знаю... Це відбувається негайно, невідкладно" ("Das tritt nach meiner Kenntnis... Ist das sofort, unverzüglich").

Він не знав, що у документі була примітка про ембарго до ранку наступного дня. Та хай там як, а західні інформаційні агентства, такі як Reuters та AP, миттєво випустили блискавки – "НДР відкриває кордони". За лічені хвилини західнонімецькі телеканали ARD та ZDF, які таємно дивилася більшість східних німців, перервали ефір із цією ж сенсаційною новиною. І тоді бетонний шрам, який ділив місто 28 років, в очах людей немов розчинився, хоч фізично поки й стояв.

Яка помилка повалила Берлінську стіну та інші цікаві факти про цю історичну подію: дивіться відео Vox

Що відбулося на кордоні ФРН та НДР, коли слова випередили накази?

Те, що почалося як телевізійна сенсація, миттєво перетворилося на людське цунамі. Вже о 20:30 перші групи східних берлінців почали збиратися біля контрольно-пропускних пунктів, вимагаючи випустити їх на Захід. Найбільший натовп утворився біля КПП на Борнхольмерштрасе. Прикордонники та офіцери Штазі (Міністерства державної безпеки) були абсолютно шоковані – вони не діставали жодних наказів про відкриття кордону, а їхня зброя була заряджена бойовими набоями. Ситуація балансувала на лезі ножа, загрожуючи перетворитися на криваву бійню, подібну до площі Тяньаньмень, яка відбулася у Китаї лише за кілька місяців до того.

Заступник керівника підрозділу паспортного контролю на Борнхольмерштрасе підполковник Штазі Гаральд Єгер опинився в епіцентрі цього історичного шторму. Він безперервно телефонував своєму керівництву, благаючи про інструкції – але партійна верхівка НДР була паралізована страхом і не могла ухвалити жодного рішення. Тим часом натовп перед шлагбаумом зріс до десятків тисяч людей – вони скандували: "Відкрийте браму!" ("Tor auf!"). Єгер зрозумів, що будь-яка спроба застосувати силу призведе до катастрофічних жертв серед мирного населення, й ухвалив найважливіше рішення у своєму житті.

О 23:30 він віддав наказ своїм підлеглим припинити паспортний контроль, після чого черговий офіцер прикордонних військ майор Манфред Зенс наказав своїм людям відкрити шлагбаум. Саме тоді настала мить чистого нестримного катарсису. Тисячі "Трабантів" та пішоходів ринули у Західний Берлін, де їх зустрічали оплесками, обіймами та безплатним пивом. Незнайомці плакали на плечах одне одного, святкуючи возз'єднання, яке ще вранці здавалося неможливим.

Тієї ж ночі люди з молотками та зубилами – так звані Mauerspechte (мурні дятли) – почали відколювати шматки від 155-кілометрової стіни, фізично знищуючи бар'єр. Ось так обмовка одного чиновника не просто відкрила кордон, а запустила ланцюгову реакцію, що призвела до краху комуністичних режимів у Східній Європі, возз'єднання Німеччини у 1990 році та остаточного завершення Холодної війни.