Чому знахідка в скелях Гібралтару змушує переглянути хронологію вимирання давніх людей?
Комплекс печер Горхема, розташований на південному краї Іспанії, на території британської заморської території Гібралтар, є справжнім архівом доісторичного минулого. Скелястий ландшафт приховує чотири окремі печери: власне Горхем, Вангард, Гієна та Беннет. Хоча їх виявили ще 1907 року, системні наукові дослідження розпочалися лише у 1980-х роках, коли археологи зрозуміли масштаб культурного шару, що зберігся в цих вапнякових стінах, повідомляє 24 Канал з посиланням на IFLScience.
Дивіться також Частковий скелет найдавнішого виду Homo показує, що цей предок не був схожий на людину
Сьогодні вхід до печер розташований майже біля самої води, проте тисячі років тому берегова лінія виглядала інакше. Через нижчий рівень моря комплекс знаходився значно далі вглиб суші, що робило його ідеальним місцем для тривалого проживання. Дослідники зафіксували сліди людської діяльності, які охоплюють період до 100 тисяч років. Оскільки сучасна людина з’явилася в Західній Європі лише близько 40 тисяч років тому, більшість знахідок у Гібралтарі належить саме неандертальцям.
Одним із найважливіших етапів дослідження стало відкриття у 2021 році. У задній частині печери Вангард фахівці Гібралтарського національного музею знайшли камеру глибиною близько 13 метрів, яка залишалася ізольованою від зовнішнього світу понад 40 тисяч років через накопичення осадових порід.
Що знайшли у печерах?
Всередині виявили рештки рисі, гієни та грифа. Особливу увагу привернув панцир великого їстівного морського равлика, який навряд чи міг потрапити в таку віддалену частину печери без допомоги її мешканців.
Аналіз знахідок у всьому комплексі демонструє неабияку винахідливість неандертальців. Вони не лише полювали на великих тварин, а й активно використовували морські ресурси. Археологи знайшли величезну кількість мушель мідій, кістки риб, а також рештки тюленів і дельфінів. Характерні сліди обробки на кістках підтверджують, що ці тварини були частиною раціону давніх людей.
Свідчення розуму
Крім харчових звичок, печери Гібралтару розкривають інтелектуальний потенціал неандертальців. У печері Вангард було виявлено вогнище віком 60 тисяч років, яке використовували для складного технологічного процесу – виготовлення березового дьогтю. Цю липку субстанцію застосовували як клей для з’єднання кам’яних наконечників із дерев’яними руків’ями, що свідчить про високий рівень майстерності та передачу знань між поколіннями.
На кам’яній підлозі також збереглися загадкові візерунки у формі перехресної штриховки, вік яких перевищує 39 тисяч років. Деякі дослідники схильні вважати ці глибокі надрізи ранніми проявами образотворчого мистецтва.
Фінал їхньої історії
Найбільшою несподіванкою стало те, що комплекс Горхема може змінити загальноприйняте уявлення про фінал історії неандертальців. Традиційно вважається, що цей вид зник приблизно 40 тисяч років тому, проте артефакти з Гібралтару вказують на їхню присутність значно пізніше – у період від 33 до 24 тисяч років тому.
Якщо ці дані остаточно підтвердяться, Гібралтар виявиться останнім прихистком неандертальців, де вони підтримували свій спосіб життя протягом тисяч років після того, як їхні родичі зникли в інших частинах континенту.