Як пише NASA, політ тривав майже 12 діб і став важливою сторінкою в історії будівництва МКС.
Хто така Гайдемарі Стефанишин-Пайпер?
Гайдемарі народилася 7 лютого 1963 року в американському Сент-Полі, штат Міннесота. Її батько Майкл Стефанишин походив з української родини. З дитинства Гайдемарі була пов'язана з технікою, а згодом обрала інженерію.
Батько Гайдемарі Стефанишин-Пайпер походив з української родини / Фото NASA
Вона закінчила Массачусетський технологічний інститут, де здобула ступені бакалавра та магістра з машинобудування. Після цього приєдналася до Військово-морських сил США, де працювала інженеркою та фахівчинею з підводно-технічних і рятувальних операцій.
Як їй вдалося потрапити до NASA?
У 1996 році Стефанишин-Пайпер відібрали до групи кандидатів у астронавти NASA. Після двох років інтенсивної підготовки вона отримала кваліфікацію спеціалістки польоту. Її підготовка була далеко не лише про польоти. Майбутні астронавти NASA:
- тренуються працювати в умовах невагомості,
- освоюють складні технічні операції,
- готуються до виходів у відкритий космос.
Що вона робила у космосі?
Під час місії STS-115 Гайдемарі двічі виходила у відкритий космос разом з астронавтом Джозефом Таннером. Загалом її робота за межами корабля тривала понад 13 годин. Екіпаж Atlantis доставив на МКС ферму P3/P4 та сонячні панелі, які мали забезпечити станцію додатковою енергією. Стефанишин-Пайпер брала участь у монтажі обладнання, підготовці сонячних батарей та інших технічних операціях.
За 2 космічні місії вона провела в космосі понад 27 днів / Фото NASA
Однак зауважимо, що це не єдина її космічна місія. У 2008 році астронавтка вдруге вирушила в космос – цього разу на шатлі Endeavour під час місії STS-126. Загалом за 2 космічні місії вона провела в космосі понад 27 днів і здійснила п'ять виходів у відкритий космос загальною тривалістю понад 33 години.
Її історія – приклад того, як поєднання освіти, технічних знань, військової служби, наполегливості та багаторічної підготовки може привести людину туди, де побували одиниці. А її шлях показує: великі мрії починаються не з ракети, а з готовності роками працювати заради своєї мети.