Каліфорнійська компанія стверджує, що може виробляти тонни золота з ртуті / Freepik
Мрія середньовічних алхіміків про перетворення неблагородних металів на золото може стати реальністю завдяки сучасним технологіям. Каліфорнійський стартап Marathon Fusion заявив, що розробив метод отримання золота з ртуті, використовуючи побічні продукти реакції термоядерного синтезу. Ця ідея, хоч і потребує перевірки, вже викликала інтерес у науковій спільноті.
Як працює цей процес і чи справді він можливий?
Marathon Fusion стверджує, що може перетворювати ртуть на золото за допомогою процесу ядерної трансмутації. Ідея полягає у використанні високоенергетичних нейтронів, які утворюються як побічний продукт у термоядерних реакторах під час синтезу ізотопів водню – дейтерію та тритію, пише 24 Канал з посиланням на Financial Times.
Дивіться також Учені знайшли матеріал, який нібито порушує закони фізики
Згідно з планом компанії, ці нейтрони спрямовуватимуться на ізотоп ртуті-198, перетворюючи його на нестабільний ізотоп ртуть-197. Протягом приблизно 64 годин цей ізотоп природним чином розпадається, перетворюючись на золото-197 – єдиний стабільний і природний ізотоп золота.
Основна мета цього процесу – не стільки виробництво дорогоцінного металу, скільки підвищення економічної привабливості термоядерної енергетики. За оцінками Marathon Fusion, одна термоядерна електростанція потужністю 1 гігават зможе виробляти до 5000 кілограмів золота щорічно, що принесе дохід близько 600 мільйонів доларів. Це може подвоїти прибутковість станцій і прискорити перехід на чисті джерела енергії.
Ключовим висновком тут є те, що ви можете використовувати цей набір реакцій на швидких нейтронах для отримання справді великої кількості золота, одночасно задовольняючи вимоги паливного циклу системи
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Хоча наукова концепція виглядає переконливою, проєкт має певні виклики. Наукова робота компанії ще не пройшла процес рецензування незалежними експертами. Крім того, частина отриманого золота може містити радіоактивні домішки, через що його доведеться зберігати впродовж 14-18 років, перш ніж воно стане безпечним для використання, наприклад, у ювелірних виробах. Попри це, провідні вчені висловлюють зацікавленість у проєкті.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter