Підсумки тижня: Янукович провалив Саміт у Вільнюсі

Віктор Янукович на офіційне відкриття саміту приїжджає останнім. Тиждень тому українська влада передумала підписувати асоціацію. Ділова вечеря - була останньою можливістю змінити думку Януковича. Переконували його до пізньої ночі, той у відповідь - пожалівся на складні відносини з Росією.

Переконати Януковича підписати угоду так і не вдалось. У Вільнюсі вітали Молдову та Грузію, які парафували документи. Україна саміт провалила.

"Угоду не підписали, бо Віктор Янукович приїхав у Вільнюс з уже готовим рішенням не підписувати угоду. Тут зовнішній тиск використовується як виправдання українською стороною щодо зупинки підготовки угоди для підписання", - президент Литви Даля Грібаускайте.

Віктор Янукович на спілкування до журналістів у Вільнюсі так і не вийшов. Згодом його прес-служба розповсюдила заяву і позицію президента.

"Ми хочемо виставити питання надання Україні фінансово-економічної допомоги, це перше і головне питання. Друге - ми внесли пропозицію провести тристоронні переговори для того, щоб зняти ті вимоги, які виникли на шляхи підготовки до зони вільної торгівлі з Європейським союзом", - заявив Президент України Віктор Янукович.

У Вільнюсі Янукович був зі світою урядовців. Напередодні саміту вони жалілись, що українська економіка втратить від підписання угоду. Озвучили суму - 160 мільярдів євро. Але звідки вона - представники ЄС не зрозуміли!

"Цифра 160 мільярдів євро, яку наводять деякі люди в якості оцінки витрат України, не пропорційна і не заслуговує ніякої довіри. Я розчаровані, що фінансування, необхідне українським підприємствам для модернізації, розцінюють як втрати, а не як інвестиції. Українська економіка потребує інвестиції, але це ж не витрати", – сказав єврокомісар Штефан Фюле.

У Литві українська делегація до останнього торгувалася, аби ЄС зафіксував певні фінансові зобов’язання до підписання угоди, а не після.

"Нічого не відбулось. Саме погане, що відбулось - ми не встигли до 29-го, все інше - як працювали, так і будемо працювати" - повідомив віце-прем’єр міністр України Сергій Арбузов.

У Європі натомість тепер серйозно думатимуть, як Україну рятувати від тиску Росії. Домовлятися готові, от тільки без третіх сторін.

"Тристоронні переговори для нас не прийнятні. Ми провели переговори і парафували Угоду з Україною, і коли ти укладаєш двосторонні угоди, втручання третьої сторони є неприйнятним", - сказав президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

"Ми продовжуємо йти поряд з Україною по дорозі до підписання угоди… Ми не можемо піддаватися на зовнішній тиск, зокрема від Росії. Ми продовжуємо діалог, щоб ми змогли працювати для виконання критеріїв, які має виконати Україна, ми готові допомагати і підтримати технічно у переговорах з Міжнародними фінансовими організаціями", - заявив президент Європейської ради Герман ван Ромпей.

Після провалу саміту у Вільнюсі знов нагадали Києву про вимоги. Якщо ще в п`ятницю зранку на невирішене питання Юлії Тимошенко готові були заплющити очі, то після церемоній ім`я екс-прем`єра - знов на вустах. Місію Кокса-Кваснєвсього Європарламент має намір продовжити.

"Питання продовження місії обговорюватиметься 5 грудня на конференції президентів. Висловлювання, які були зроблені під час саміту, засвідчили, що, ймовірно, найближчим часом у якійсь формі місію буде відновлено. Ми маємо подивитися на умови її продовження. Але ймовірність її відновлення дуже висока", - повідомив член моніторингової місії Європарламенту Пет Кокс.

Із провалом саміту Україна втратила не тільки зону вільною торгівлі з ЄС, оцінюють експерти, а й шанс, що численні реформи почнуть втілювати. І коли буде наступна можливість - невідомо.

"Зараз була унікальна ситуація , коли можна було інтереси України захистити найбільшою мірою, при чому це не так в економіці , що теж важливо, звичайно, Там є велика частина, яка стосується боротьби з корупцією, верховенство права, незалежності судової влади і так далі", - розповів експерт центру Разумкова Валерій Чалий.

"Коли буде підписана угода - це залежить від того, чи вдасться домовитись з економічних питань, якщо це вдасться зробити до весни - лютий-березень, до саміту Україна-ЄС, тоді є шанс підписання вже наступного року. Якщо ні - тоді вже після президентських виборів", – вважає політолог Володимир Фесенко.

Підписувати угоду з новим президентом більш реалістичним видається і європейцям. Кажуть, двері у Європу для України не закривають.

"Я не виключаю, що проблема з європейським курсом України полягає не лише в економічній, а й політичній площині. Можливо, щось зміниться з новим президентом і у новому парламенті. В будь-якому випадку, двері для України залишаються відкритими", - президент Європарламенту Мартін Шульц.

Говорити про Україну вкотре Євросоюз буде на початку січня, на саміті ЄС-Росія. За два місяці подібна зустріч має відбутися і з офіційним Києвом.