16 жовтня президент Зеленський презентував План перемоги в стінах Верховної Ради, наступного дня український лідер уже розповів про нього в Брюсселі. Перед цим деталі Плану перемоги дізналися лідери США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, а також новий генсек НАТО та Папа Римський.

24 Канал розповідає, як Захід реагує на цю амбітну ідею, а також – чи готові країни світу долучитися до її реалізації.

Читайте також Зеленський пояснив, що буде, якщо партнери не підтримають План перемоги

  • Запрошення України приєднатися до НАТО.
  • Посилення Сил оборони України, зокрема дозвіл від союзників на використання їхньої далекобійної зброї на території Росії, а також продовження військових операцій України на території Росії, щоб уникнути появи обіцяних Путіним буферних зон в Україні.
  • Стримування Росії за допомогою неядерного стратегічного пакета стримування, розгорнутого на українській території.
  • Спільний захист США та ЄС критично важливих природних ресурсів України та спільне використання її економічного потенціалу.
  • Заміна частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими солдатами (але лише після закінчення війни).

Три додатки до Плану залишаються секретними та будуть передані окремо відповідним союзникам України.

Перші реакції на План перемоги були стримані та не офіційні. Ще під час американського турне Зеленського місцеві ЗМІ почали писати, що нібито План не вразив Білий дім. Про це прямо вказали наприкінці вересня 2024 року в The Wall Street Journal. Видання традиційно цитувало нібито впливового аноніма з Держдепу, який сказав таке: "Я не вражений, там не так багато нового".

Дивуватися такій реакції, звісно, не треба, бо ця історія знову порушує питання наявності політичного лідерства США, із яким вочевидь у нинішньої адміністрації Білого дому великі проблеми. А План перемоги, як ми тепер знаємо точно після виступу Зеленського в Києві 16 жовтня, абсолютно точно передбачає не лише міць, але й рішучість насамперед від США.

Президент Зеленський поінформував президента Байдена про свій план досягнення перемоги над Росією, і обидва лідери доручили своїм командам провести подальші консультації щодо наступних кроків,
– реакція Держдепу США на оприлюднення Зеленським Плану перемоги 16 жовтня.

Після цього адміністрація Байдена одразу оголосила про новий пакет військової допомоги на суму 425 мільйонів доларів. Схоже, щоб перебити інформаційний привід.

Але післясмак нікуди не подівся. Бо після прочитання статті The Wall Street Journal складається враження, що американці сподівалися, що в Києві якийсь ФОП у гаражі вже доробляє "Зірку смерті". А виявилося, що Україна просто просить США взятися за розум і показати Путіну, хто тут наддержава. До того ж навіть не силою зброї, а поки що силою слова (що б там не писав про його ефективність Лесь Подерв'янський).

Але це, схоже, категорично не входить в плани президента Байдена, який вже й не думає ні про яку політичну спадщину, а, складається враження, просто хоче досидіти свій строк без зайвих рухів.

Звісно, небажання України з цим миритися викликає роздратування США, тому аноніми й нашіптують про те, що "не вражені", а постійна представниця США при НАТО Джуліанна Сміт повторює мантру "не на часі".

Ми зараз не на тому етапі, коли Альянс говорить про надання запрошення в короткостроковій перспективі. Але, як завжди, ми продовжимо розмови з нашими друзями в Україні про те, якими шляхами вони можуть рухатись до Альянсу,
– пані посол Сміт намагається уникнути конкретики.

Але, на біду Байдена та членів його команди, голос Зеленського лунає не сам по собі, а з'єднується з європейським хором. Бо там нарешті усвідомили небезпеку Росії й дуже занепокоєні бажанням США вмити руки. Звідси публічний тиск на Білий дім і просто яструбині заяви, за які Україна та українці мають щиро подякувати своїм європейським союзникам.

Ця війна ніколи не повинна була розпочатися, тому найбільше, чого ми прагнемо, – це мир. Я думаю, що в запропонованому Плані перемоги є дуже, дуже хороші ідеї. І я згодна із Зеленським, що центральним пунктом для цього є членство в НАТО. Це найважливіше страхування життя, яке ви можете дати країні,
– прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен 17 жовтня схвально реагує на План перемоги напередодні Саміту ЄС.

Ми можемо реалізувати план Зеленського. У нас є можливість прискорити доставлення і зняти обмеження. У нас є можливість надати гарантії безпеки, щоб Росія більше не намагалася. Усе це можливо. Вибір іншого плану був би вибором, про який ми б пошкодували,
– глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс у соцмережі Х підтримує позицію України.

Це надійний план перемоги України,
– міністр закордонних справ Латвії Байба Браже у Х схвалює План перемоги.

Так, маємо надати Україні кращі та сильніші гарантії безпеки. І, як я казав раніше, це не тому, що ми хороші друзі України, а тому, що безпека України є нашою безпекою… Тепер нам не треба вагатися. Не можемо допустити, щоб Україну спіткала затяжна війна, що триває роками. Як я зауважив, єдиний спосіб змусити Путіна сісти за стіл переговорів – це перемогти на полі бою. Іншого шляху немає,
– глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель погоджується, що Україна потребує захисту.

До речі, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан очікувано заявив, що викладений напередодні президентом Зеленським План перемоги викликає в нього "жах", і оголосив про наміри просувати ідею переговорів Євросоюзу з Росією. Він вчергове зазначив, що ЄС має переглянути свою "погано організовану, погано втілену, погано прораховану" стратегію щодо України.

Щоправда, геть не всім вдалося зберегти початковий кураж. Ба більше, він кудись раптово зник, коли, наприклад, той самий генсек НАТО Марк Рютте був поставлений перед фактом, що Україна хоче до Альянсу, і дуже швидко.

План має багато аспектів і багато політичних і військових питань, які нам дійсно потрібно обговорити з українцями, щоб зрозуміти, що за ним стоїть, щоб побачити, що ми можемо зробити, а що не можемо,
– Рютте реагує на публічне оголошення Зеленським Плану перемоги 16 жовтня.

Ця відповідь з боку виглядала як "побачимо". І це зовсім не те, чого хоче Україна. Але річ у тім, що Рютте – це не НАТО, а такий собі медіатор і посередник між учасниками Альянсу, що змушений шукати компроміси та діяти відповідно до середньої температури в кімнаті.

Наразі консенсус (але без Угорщини) полягає в тому, що Україна буде в НАТО, але на так швидко. І завдання України полягає в тому, щоб цей час очікування скоротити.

На цей момент виглядає, що Україна буде 33-м членом. Але, можливо, перед ними вирине хтось інший. Але Україна буде членом НАТО у майбутньому. Це те, що ми вирішили у Вашингтоні. Тож питання зараз – про хронологію,
– той самий Марк Рютте про євроатлантичні перспективи України.

У Росії у виголошеному Зеленським Плані перемоги побачили, і цілком справедливо, велику загрозу для себе.

Він підштовхує НАТО до прямого конфлікту з нашою країною,
– заявила журналістам речниця Міністерства закордонних справ держави-агресора Марія Захарова 16 жовтня.

Так, це саме воно, бо тільки через послаблення Росії можлива українська перемога. А для цього Україні потрібні ресурси та захисна парасолька Північноатлантичного Альянсу. Інакше Україна програє, наступними будуть Молдова і Грузія, а сподівання, що Путін на цьому зупиниться, видаватимуться ще більше наївніші, ніж сьогодні. Але тоді вже не буде існувати тої армії, що має підсилити американські сили НАТО в Європі, про яку говорив Зеленський. І тоді Старий Світ ризикує залишитись сам на сам із диктатором.

Варто нагадати, що загрозою НАТО Росія пояснила своє вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, а самому вторгненню передував ультиматум Путіна до Альянсу з вимогою відступити до кордонів 1990-х років. Власне, якщо вірити російській пропаганді, в Україні Росія воює саме з НАТО. Отже, в уявленні "простих росіян" вступ України до Альянсу взагалі нічого не змінює. До цього їх давно морально підготувала російська пропаганда.

Україна пропонує розв'язання проблеми та загрози Росії, таку собі покрокову стратегію. Для цього, як стверджує The Washington Post, до Брюсселя разом із Зеленським полетів міністр оборони України Рустем Умєров. Він під час спільної вечері з іноземними колегами має презентувати таємну та дуже детальну частину плану.

Багато що залежатиме від того, що думає про це нова американська адміністрація, але я бачу, як справа рухається з місця, тому тепер розмова більш серйозна,
– анонімне джерело WP в НАТО про потенційні позитивні зміни для України.

На відміну від WP, німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung пише не про обережний оптимізм, а більше про песимізм щодо плану (не дивно, бо німецькі журналісти мають перед очима пана Шольца та його впертий спротив у питанні "Таурусів"), констатуючи, що із заявами Зеленського згодні українці, натомість головний зміст Плану – вимоги до Заходу.

Саме про це пише також видання The Washington Times:

Дійсно, План перемоги пана Зеленського залежить від значного припливу додаткової військової допомоги від США та інших країн НАТО. Пропозиція навіть закликає до "допомоги з боку наших партнерів у комплектуванні наших резервних бригад для Збройних Сил України" – крок, який, як видається, поглибить пряме залучення інших західних держав до майбутньої безпеки України.

Наразі у світі триває дискусія щодо Плану Перемоги: хтось його критикує, хтось хоче "пропетляти", проте, поступово формується цілком правильний наратив, що Росія – це спільна проблема, а значить і розв'язувати її треба спільно. Почати ж потрібно з запрошення України до НАТО. Україна до цього давно готова.