Потепління у відносинах Європи з Кремлем? Що показав візит Борреля до Росії

8 лютого 2021, 08:30

Джерело:

Радіо Свобода

Уже сам факт поїздки очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля до російської столиці сприймався спостерігачами як справжня політична сенсація.

Європейські чиновники такого рівня не відвідували Москву ось уже чотири роки і ця відсутність контактів однозначно вказувала на значне охолодження відносин між ЄС і Росією після анексії Криму і початку війни на Донбасі.

Читайте також В ЄС різко засудили вислання дипломатів з Росії: Боррель відвідав Москву

Чому Боррель поїхав до Росії?

Але і зараз Жозеп Боррель відправився в Москву не від хорошого життя. Приводом для його візиту стало затримання російського опозиціонера Олексія Навального і репресії проти мирних демонстрантів. Напередодні візиту Боррель назвав події у Росії "нижньою точкою" для взаємин між Євросоюзом і Росією.

У статті, яка була опублікована у день відльоту Борреля до Москви, дипломат зазначав, що "відносини між ЄС і Росією погіршуються за останнє десятиліття, і, особливо після незаконної анексії Росією Криму та Севастополя в 2014 році вони характеризувалися відсутністю довіри".

"Отруєння Олексія Навального, його арешт і подальше засудження, а також арешт тисяч демонстрантів за останні дні є болючим нагадуванням про скорочення простору для опозиції, громадянського суспільства і незалежних голосів у країні. Дії Росії в останні роки не відповідають її зобов'язанням ані як члена Ради Європи, ані як держави-учасниці ОБСЄ".

І, тим не менш, Боррель вирішив спробувати – хоча б уже для того, щоб у країн ЄС було чітке розуміння того, як діяти у майбутньому, чи здатні у Кремлі прислухатися до критики і зробити з неї висновки, або доведеться посилювати санкційну політику. Що є тим більш важливим на тлі тієї позиції щодо дій Москви, яку займає нова американська адміністрація.

Навіть у самому ЄС спроба Борреля була сприйнята однозначно. Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау порадив главі європейської дипломатії перед поїздкою до Москви відвідати Київ, обговорити дії з подолання наслідків російської агресії. І Боррель дійсно провів телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою – ця розмова продемонструвала солідарність Києва і Брюсселя.

Зверніть увагу! Посол України звинуватив німецького президента у перекручуванні історії: причина

У Росії тактовність Борреля явно не оцінили

Але у російській столиці тактовність Борреля явно не оцінили. Уже спільна пресконференція голови європейської дипломатії і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова показали, що у Москві хочуть використати приїзд Борреля для того, щоб продемонструвати правильність російської позиції і недолугість позиції європейців.

Лавров не йшов від обговорення гострих тем. Він торкнувся і української проблематики, і затримання та отруєння Олексія Навального, і репресії силовиків. Але – тільки для того, щоб підкреслити: Росія не збирається прислухатися до критики. Це Україна не хоче виконувати Мінські угоди. Це Навальний хоче боротися проти власної країни. Це демонстранти нападають на поліцейських. І реакцію "гуманної" російської поліції навіть і порівнювати не можна з тим, як діють правоохоронці в країнах Заходу. Про те, що якраз у день перебування Жозепа Борреля у Москві російське зовнішньополітичне відомство ухвалило рішення вислати з Росії трьох дипломатів країн Євросоюзу (нібито за участь в акціях опозиції), я навіть й не згадую. Хоча це найкращий доказ російської "конструктивності" – найкращий за тисячу слів.

Не знаю, що очікував почути від свого російського колеги Жозеп Боррель. Можливо, у нього не було ніяких ілюзій. Але, тим не менш, дипломат сподівався, що така відверта розмова допоможе з "багатоаспектним підходом" у відносинах між ЄС і Росією, про який він говорив напередодні візиту. Цей підхід, за словами Борреля "включає вибіркову взаємодію з питань, що відповідають інтересам ЄС, а також встановлення контактів із російським громадянським суспільством і його підтримку".

Рекомендуємо! Крим особливого режиму: що придумала Росія?

Питання тільки в тому, чи є можливою така взаємодія, якщо немає порозуміння з фундаментальних ціннісних питань, і яким може бути діалог із громадянським суспільством, якщо його представники сидять по тюрмах і колоніях?