І мова, до слова, йде не про іноземців, а про власних громадян. І поки ці судді на своїх посадах – наше правосуддя завжди ризикує перетворитись на аналог російського.
Читайте також: Хто та чому "зливає" чесних кандидатів Антикорупційного суду
Нагадаю, хто такі судді Майдану. Це близько 350 суддів, які кинули за ґрати понад 200 затриманих за участь у акціях протестів, покарали понад 300 автомайданівців за поїздку до Межигір'я Януковича, санкціонували обшуки та негласні слідчі дії щодо десятків учасників Майдану. Це судді, які заборонили сотні майданів по усій Україні, завдяки чому "Беркут" отримував право по-звірячому розганяти і затримувати активістів.
Практично завжди їхні рішення базувались на фальсифікованих доказах або за відсутності будь-яких доказів вини майданівців. А головне – ці рішення виносились за вказівками з Адміністрації Януковича. Судді знали, що засуджують невинних, але свідомо робили це, бо мали вказівку і розраховували на лояльність влади. Тобто це повністю керовані судді, завдяки яким влада може отримати будь-яке незаконне рішення. За це судді отримують гарантію безкарності та право торгувати правосуддям.
Саме з вимоги покарати цих суддів і розпочалась судова реформа. Президент прямо обіцяв, що ці судді будуть сидіти у тюрмі. Ось минуло п'ять років. Чи виконано обіцянки Президента?
Президент прямо обіцяв, що судді Майдану будуть сидіти у тюрмі
Дії суддів Майдану дійсно є злочином, за який передбачено від 5 до 8 років тюрми. І кримінальні провадження також є. По деяких суддях справи вже навіть передані до суду.
Зокрема, на лаві підсудних сидять екс-судді Печерського суду Оксана Царевич та Віктор Кицюк, суддя Солом'янського суду Світлана Кушнір, екс-суддя Деснянського суду Києва Ірина Татаурова, суддя Вишгородського суду Олена Скарлат. Завдяки управлінню Генпрокуратури, яке очолює Сергій Горбатюк, повідомлено про підозру екс-суддям Апеляційного суду Києва Олександру Бецю, Ользі Єфімовій та Марії Приндюк. Нещодавно закінчено розслідування щодо колишнього заступника голови Дніпровського суду Києва Олександра Дзюби та оголошено підозру ще одній судді цього суду.
Проте ці одиничні факти свідчать радше про безкарність, ніж про справжнє покарання.
Суддю Києво-Святошинського суду Владислава Лисенка повністю виправдали
На даний момент ще жоден суддя не отримав реальний вирок. А суддю Києво-Святошинського суду Владислава Лисенка повністю виправдали. У суді справи максимально затягуються. Наприклад, суди над Царевич, Кицюком та Кушнір тривають вже майже три роки і продовжують перебувати на початковій стадії. Чому?
Відповідь дуже проста. Спершу цих суддів Майдану судили інші судді Майдану. Так, вам не здалось. Судді, які є потенційними обвинуваченими по справах Майдану – судили своїх колег за рішення, які вони самі ж виносили.
Майже два роки пішло на те, щоб хоч би змінити цих суддів. Але чи взагалі можна розраховувати на об'єктивність у суді, де майже половина суддів у часи Майдану виносила ці злочинні рішення? Цілком зрозуміло, що в таких судах судді Майдану відчувають себе дуже комфортно і впевнені, що колеги їх не засудять. А такими є практично усі суди Києва.
Читайте також: Хто постарався закрити справу Гречківського, який погорів на хабарі у півмільйона доларів
Прокуратура теж дуже неохоче розслідує справи по суддях Майдану. А у випадках, коли управління Горбатюка намагається щось зробити, воно дуже часто зіштовхується з прямою протидією з боку керівництва Генпрокуратури. Відповідно до процесуального кодексу підозру судді має підписати Генпрокурор або його заступник. І саме Юрій Луценко та його заступники доволі часто допомагають суддям Майдану уникати відповідальності.
Луценко довго не підписував підозру екс-судді Апеляційного суду Києва Марії Приндюк
Для прикладу, понад чотири місяці у Луценка не підписували підозру екс-судді Апеляційного суду Києва Марії Приндюк. Ця суддя залишила у силі ухвалу судді Кушнір про взяття під варту двох чоловіків, яких у січні 2014 року було затримано за перевезення автомобільних покришок. Вони не робили нічого протиправного і їх затримали навіть не на Майдані, але без будь-яких доказів звинуватили у масових заворушеннях та кинули за ґрати.
Навіть Вища рада правосуддя визнала у діях Приндюк порушення присяги, але Юрій Луценко та його заступники свідомо тягнули з підписанням підозри та вишукували способи, як допомогти судді уникнути відповідальності.
Суддя Бабенко організовував винесення рішень по ув'язненню майданівців у Черкаській області
Ще більше Юрій Луценко проявився у захисті іншого судді Майдану – голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Є свідчення, що саме він організовував винесення рішень по ув'язненню майданівців у Черкаській області. Окрім того він є фігурантом справ про тиск на суддів та розтрату майна суду. Слідчі зібрали достатньо доказів для оголошення йому підозри, але тут включилось керівництво Генпрокуратури. Справу забрали у занадто наполегливих слідчих, а Горбатюку дали догану.
Заступник Генпрокурора Юрій Столярчук не приховував, що справу Бабенка забирають за вказівкою Луценка. Виходить, що з часів Пшонки у прокуратурі нічого не змінилось. Завдяки цьому Бабенко та інші судді Майдану безкарно продовжують здійснювати своє "кривосуддя", а прокуратура займається переслідуванням активістів.
Не сприяє очищенню суддів і Рада суддів України. За п'ять років вона не спромоглась навіть визнати, що у часи Майдану були якісь проблеми з правосуддям. Понад це, є рішення Ради, що кримінальні справи, наприклад, щодо судді Кушнір чи Татаурової, є переслідуванням суддів. Тобто покарання за злочин – це переслідування.
Читайте також: Кругова порука по-новому: як розслідують справу чинного судді Верховного суду Ольги Ступак
Але що можна очікувати, якщо до керівництва Ради входить суддя Олена Журавська, яка в часи Майдану кинула за ґрати 19-річного майданівця та забрала права за поїздку до Межигір'я. До того ж, вона очолила комітет з питань забезпечення незалежності суддів. Це виглядає як витончене знущання, бо судді Майдану є символом повної залежності суддів від влади.
Суддя Майдану Журавська очолила комітет з питань забезпечення незалежності суддів
Звільняти суддів Майдану з посад мала би Вища рада правосуддя. Але з 350 суддів, які пройшли спеціальну перевірку – звільнено менш ніж 50. Більшість залишилась на своїх посадах. Понад це, саме Вища рада правосуддя започаткувала практику використання суддів Майдану, коли потрібні рішення отримувались в обмін на залишення судді на посаді. Суддя Чаус мав бути звільненим як суддя Майдану. Але після справи Корбана його залишили на посаді. Після цього він вирішив, що має довічну індульгенцію і почав брати хабарі банками.
Наразі єдиним шансом звільнити суддів Майдану залишилось оцінювання, яке проводить Вища кваліфікаційна комісія на чолі з Сергієм Козьяковим. На четверту річницю розстрілів на Майдані родини Героїв Небесної Сотні приходили до Комісії нагадати, чому їх рідні пожертвували своїм життям, та вимагали звільнення цих суддів. Однак Комісія проігнорувала цей крик душі. Понад 50 суддів Майдану успішно пройшли оцінювання і лише 12 рекомендовано звільнити.
Особливо цинічно виглядала остання співбесіда з суддею Шевченківського суду Києва Наталією Пономаренко. У часи Майдану вона засудила п'ятьох невинних автомайданівців. На співбесіді член Комісії Тетяна Весельська зачитала звернення родин Героїв Небесної Сотні, де вони вимагають не допустити у нові суди суддів Майдану. Після цього Пономаренко не поставили жодного питання про її рішення щодо майданівців, і вона успішно пройшла оцінювання.
Суддя Пономаренко у часи Майдану засудила п'ятьох невинних автомайданівців
Отже, обіцянка Президента була черговим обманом. Судді Майдану сидять, але не у тюрмі, а на своїх місцях і продовжують вершити "кривосуддя". Керовані судді дуже потрібні чинній владі. Тому треба ставити питання про відповідальність не лише суддів Майдану, але й тих, хто їх покриває та вкотре обманює сподівання суспільства на справжнє правосуддя.
Через п'ять років після Майдану у боротьбі за чесні суди ми поки програємо. Але з нами Небесна Сотня і справедливість однозначно переможе.