Один з "привидів" із позивним "Бджоляр" розповів, як робота авіації змінила перебіг війни та як пілотам вдалось захистити столицю. Детальніше – читайте далі.

Важливо Тема літаків зрушила з "мертвої точки", – Кулеба

Яка була роль "привидів" у захисті Києва

Під час повномасштабного вторгнення перші удари ворога десятками ракет були спрямовані на всю систему протиповітряної оборони. Після цього у планах противника було безжально вчиняти авіаційні нальоти та бомбардування Києва.

Однак професіоналізм та хоробрість наших пілотів завадили цьому. Ціною свого життя "привиди" закрили небо, аби відбити збройну навалу і врятувати столицю.

"Бджоляр" розповідає, що росіяни добре усвідомлювали можливості нашої авіації й намагалися ліквідувати її в першу чергу.

Це були численні ракетні атаки по авіаційній структурі. Намагання знищити наші літаки в місцях базування. Але нам вдалося майже всю техніку своєчасно вивести з-під удару, врятувати людей і відновити все,
– розповідає пілот.

Коли ворог підійшов ближче до Києва та Василькова, він висунув свої ЗРК, аби по максимуму закрити повітряний простір. Пілот каже, що аеродром опинився в зоні ураження, саме тому "привидам" довелося виконувати зльоти та посадки, відхід з району аеродрому на гранично малих висотах – приблизно 30 метрів над землею.

Це дозволяло не потрапляти в зону виявлення та поразки, але потребувало найвищого хисту, гарту та витримки від пілотів.

Українська земля для росіян не стала пухом

"Бджоляр" поділився історією найзапеклішого бою. Одного дня він отримав завдання знищити два російських штурмовики Су-25, які прямували до центра Києва, щоб атакувати головні мости на Дніпрі. Тож пілоти вирушили на завдання з перехопленням.

"Почався повітряний бій з переміщенням на Північ, в бік Вишгороду. Одну "сушку" нам вдалося вразити ракетою. Дещо згодом колеги із ССО підтвердили, що вона впала на півночі Київщині", – каже "Бджоляр".

Повітряний бій продовжувався і ворог поступово заманював українських пілотів у зону дії ворожих ЗРК "Бук". Коли "привид" побачив, що з лісу вилітає ворожа ракета, то почав ухилятися. Тоді бій перемістився на гранично малі висоти.

"Тоді мені вдалося обхитрувати ворога та взяти його на приціл. Той почав втікати, але не впорався з керуванням літака, притиснувся до землі та розбився. Впевнений, що українська земля не стала для нього пухом. Таким чином, ворога було знищено без застосування зброї", – зауважив пілот.

За його словами, це був перший подібний маневрений бій, надзвичайно складний за виконанням, але тоді це сприймалося, як рутина. Після виконання цього завдання, каже "привид", пілоти звично пішли пити каву та готуватися до нових вильотів.

Які емоції відчували пілоти під час боїв

Найважчими, за словами "Бджоляра", були перші тижні тотального спротиву. Часу на відпочинок і сон критично не вистачало, пілоти спали по 2-3 години на добу. Через постійні польоти навіть не встигали поїсти. Проте "привид" запевняє, що страху не було ні в кого.

Бували зіткнення у співвідношенні 2 до 6, 1 до 7 – на користь ворога. Але ніхто з "привидів" не схибив.

"Емоцій не відчували. Єдина реакція організму, яку помітили у перші дні протистояння (при чому у всіх!), як наші руки тремтять від надлишку адреналіну. Але це все доти, доки не сідали до кабіни винищувача. Бойова робота заспокоювала", – розповів "Бджоляр".

Він запевнив, що уся група "привидів Києва" впевнені та чіткі у своїх рішеннях, вони розуміють що роблять і для кого.