Про роковини загибелі Павла Шеремета і відсутність результату

22 липня 2017, 20:40
Читать новость на русском

Рік тому в центрі Києва від вибуху у власному авто загинув наш колега відомий журналіст Павло Шеремет. Результати поліцейського розслідування цієї справи були визнані незадовільними. Таку думку озвучував і Генеральний прокурор. І міжнародний комітет захисту журналістів. І річ не тільки в тому, що слідчі досі так і не назвали імен ані замовників, ані бодай виконавців цього злочину.

Як виявило журналістське розслідування, правоохоронці навіть не опрацювали низку важливих доказів та не опитали кількох важливих свідків з місця події.

Зокрема, відео з камер спостереження слідчі поліції почали вивчати вже після виходу журналістського розслідування. На ньому видно, що двоє людей, які закладали вибухівку під машину Павла, вдягнені насправді не в сірий одяг, як на попередніх камерах, а в чорний з малюнком. Це тому, що саме ця камера записує кольорове відео, а не працює в інфрачервоному діапазоні, як інші камери, відео з яких поліція отримала.

Ця важлива деталь могла б дати дещо інші результати офіційного розслідування, якби відео з цієї камери поліцейські почали вивчати одразу. А не після того, як журналісти опублікували своє розслідування.

Читайте також: Рік з часу убивства журналіста Шеремета: колеги нагадали, що вбивство досі не розкрито

Також незрозумілою лишається причина, чому слідчі, які зайшли в глухий кут щодо пошуку підривників, не опублікували їхні фотороботи. Адже це теж могло б допомогти знайти зловмисників.

Одна з причин, як повідомили в поліції, була в тому, що у слідчих не було якісного зображення підозрюваних. Втім, на низці записів з камер спостереження, що є і у журналістів, і у правоохоронців, зображення зловмисників досить непогане для створення фотороботу. Принаймні, найчастіше фоторобот слідчим доводиться створювати не з відео, а зі слів постраждалих. Так що чому це не було зроблено цього разу – викликає серйозне здивування.

Як і те, що тільки після виходу журналістського розслідування, правоохоронці допитали Ігоря Устименка – колишнього працівника СБУ, який перебував неподалік від будинку Шеремета в ніч, коли закладалася вибухівка. Чому його не знайшли раніше? Чи є збігом те, що Устименко не цікавив слідство через те, що працював в СБУ? Ані він, ані правоохоронці не змогли переконливо пояснити його перебування на місці події.

Читайте також: Мы помним, что сегодня день, когда не стало Шеремета. Но многие ждут, когда об этом деле забудут

Начебто, Устименко вів спостереження за іншим об’єктом, ім’я та прізвище якого не називається. За яким саме об’єктом? За командирами полку "Азов", які зустрічалися з Шереметом? Чи за самим журналістом? Адже редакція "Української правди", де працював Павло, неодноразово скаржилася на стеження ще задовго до загибелі Шеремета.

Відтак, заяви влади про наявність "російського сліду" в цій історії наштовхуються на одне логічне питання: якщо це зробив Кремль, то чому українським правоохоронцям досі нічого сказати ані про виконавців, ані про замовників вбивства Павла Шеремета? І чому нам, журналістам, не маючи повноважень робити обшуки чи когось затримувати, вдалося зробити більше ніж сотні оперативників, яка вже рік займається цією справою? Українські правоохоронці зовсім не можуть чи дуже не хочуть розкривати цей злочин? Злочин, розкриття якого неодноразово називалося "справою честі".

Читайте також: МВС: Росія гальмує розкриття справи про замовне вбивство Шеремета

Отож, на перші роковини загибелі Павла Шеремета питань в цій історії все так само більше, ніж відповідей. І схоже, що тільки самі журналісти хочуть на них відповідати. Такою є сумна правда цього випуску.