Проблеми вступу в 1 клас: роз'яснення експертів
У перший клас з цього року почнуть набирати за новими правилами. У батьків все ще залишається багато запитань. На деякі з них сайт "24" попросив роз'яснення в експертів освітньої реформи.
До кінця травня у школах України триватиме набір першокласників. Відбір відбуватиметься за новими правилами – без екзаменів для малечі і за територіальним принципом.
Читайте детальніше: Нові правила зарахування до 1 класу-2018: що варто знати
Найбільше батьків майбутніх першокласників хвилює можливість обирати школу і вчителів. А також – якість підготовки шкіл до навчання перших класів за новою програмою.
Ось що розповіли журналістам сайту "24" батьки і родичі майбутніх школярів.
Ірина Шевченко, Запоріжжя:
"У мене двоюрідний брат йде в перший клас, звичайна школа на районі. Саме в тій місцевості шкіл мало, а район густонаселений. Багато висоток плюс приватний сектор. Так через нову систему прийому з'явилася проблема – дітей багато, а приміщення немає. Набирають три класи по 36-40 осіб. Батьки просять, щоб розділили на чотири, але прохання не допомагають. Кажуть, немає вільних класів.
Ще там же вводять, що діти повинні відпочивати, не довго сидіти за партами. Так ось через це теж проблеми. Дітей, знову ж таки, багато, і в класі нікуди ставити для них "лежанки".
Дмитро Васильєв, Київ:
"Система прийому правильна, але не допрацьована. Треба: перше – дві-три, але не одна закріплена школа за територією обслуговування, для вибору. Друге – подавати документи потрібно дозволити до 4 шкіл, але у всіх школах повідомити про вибір однієї зі шкіл і зарахування туди. Третє – повинен бути єдиний електронний реєстр першокласників міста, громад, ОТГ".
Читайте також: В Україні стартував набір у 1 клас за новими правилами подачі документів
Вибір школи, права і можливості
Співголова Громадського об'єднання "Батьки SOS" Альона Парфьонова у коментарі сайту "24" зазначила, що радикально підходи до прийому першокласників новий порядок не змінив. Оскільки і раніше за кожною школою була закріплена територія обслуговування.
І раніше була така практика, що до найкращих шкіл, за уявленням батьків, бо там або матеріально-технічне оснащення, або гарні показники ЗНО, було багато охочих вступити. І це породило так звані "вступні побори". Вступ до "кращої" школи вимірювався сумами від 1000 гривень до 5000 доларів. Тому цю практику треба припиняти,
– відзначила вона.
Оскільки батьки декларували своє місце проживання, а школи проводили тестування для 6-річних дітей. І таким чином вже на етапі цих тестувань, спілкуючись із батьками, їм казали: "Ваша Маша недостатньо добре підготована до школи, але якщо ви…" – і там вже варіації – "…то ми готові взяти її до нашої школи".
Цим порядком міністерство дало можливість усім дітям потрапити до найближчих шкіл. За словами Парфьонової, наприклад, у Києві Оболонський, Печерський, Шевченківський райони страждали від того, що батьки живуть навпроти школи, але там вступ коштує 10 000 гривень, і вони вимушені дитину кудись возити. Відтепер же достатньо подати документи і мати впевненість, що зараховані до школи.
Право першочергового зарахування не забороняє подаватись на вільні місця у будь-яку школу. І на етапі вільних місць буде жеребкування. У світі цей спосіб поширений. Але для України цей спосіб незвичний. Разом з тим у Сполучених Штатах прекрасно живуть із цією практикою, це достатньо прозоро. У штаті Каліфорнія, де місце реєстрації не має значення, ви там машину можете взяти у кредит і ніхто про реєстрацію не спитає. Але вступ до школи там – виключно за місцем реєстрації,
– уточнила експерт.
Експерт РПР, депутат Київради Наталія Шульга у коментарі сайту "24" пояснила, що не варто робити прямого зв'язку між новим порядком прийому до 1 класу і зменшенням хабарництва у школі.
"Ми скоріше слідували тому, що абсурдно здавати іспит перед першим класом і відбирати на основі іспитів дітей. Мета першого класу – навчити дітей базовим навичкам і знанням, як читання, писання, рахування, основи логіки, спостережливість тощо", – уточнила вона.
Співголова ГО "Батьки SOS" Олена Бондаренко у коментарі сайту "24" також зауважила, що новий порядок не обмежує вибір шкіл. Він надає право батькам, яке вони мали і досі, але воно ігнорувалося, мати гарантоване місце у школі, найближчій до їхнього дому. Але це зовсім не обмежує право батьків обирати будь-яку школу у місті, своєму чи іншому, в будь-якому кінці країни.
Читайте також: В Україні скасували термін "вищий навчальний заклад": з'явилася нова назва
"В минулі роки вони так само мали право подавати документи в інші школи, тільки зараз різниця в тому, як будуть відбиратися ці діти. Раніше це були конкурси. Ми перекладали всю відповідальність за вступ у школу на дітей – як вони вміють говорити, рахувати, скільки грошей батьки вклали у їхню підготовку. Фактично дитина приходила у перший клас, вже пройшовши програму і другого, і третього. Певну роль у вступі до школи відігравала і можливість батьків заплатити внески. Таким чином відбирали не лише краще підготованих дітей, а й більш платоспроможних батьків. Тепер відбір буде відбуватися суто за жеребкуванням", – пояснила Олена Бондаренко.
Головне, що змінює цей порядок – батьки приходять у школу не прохачами "візьміть, будь ласка, ми дитину підготували, ми і гроші заплатимо", виключаються ці залежні стосунки. Коли батьки за місцем реєстрації звертаються – їх зобов'язані взяти. За результатами жеребкування – так само батькам не треба буде принижуватися, як воно випало – так і буде.
Жеребкування і страхи
У нас у країні до жеребкування ставляться погано, констатувала Олена Бондаренко. До самого слова і процедури.
"Я їх розумію. Але при підготовці документу перевірялися безліч варіантів, яким може бути цей відбір, щоб виключити з нього фактор підготовки дитини і фінанси батьків. Вивчали досвід інших країн. Ми пропонували варіант, який легко перевірити – за віком. Але уповноважена з прав людини сказала, що це дискримінація за віком. І з того, що в робочій групі нам уповноважена пропонувала, – жива черга. Цей варіант навіть не варто розглядати. Як і коли батькам ставати в цю чергу? Як же люди з інвалідністю, якщо хтось не встигне на візку швидко примчати? Для мене це якесь варварство", – розповіла експерт.
Бондаренко погодилася, що краще було б робити реєстр і електронне жеребкування. Але поки що не встигали все це зробити. На наступні роки ці варіанти будуть опрацьовуватися, щоб вдосконалити процедуру.
Сергій Горбачов прописав процедуру жеребкування, врахувавши по максимуму усі можливі претензії. Ми вивчали і досвід УЕФА з замороженими кульками під час жеребкування, і художні фільми про фокусників, щоб зрозуміти, як ця процедура має відбуватися, щоб унеможливити махінації. Ми відвідаємо процедуру жеребкування у кількох школах, щоб врахувати недоліки і вдосконалити процедуру,
– пообіцяла експерт.
Альона Парфьонова зауважила, що насправді можливі варіанти, як обійти жеребкування: "Нам деякі "фокусники" вже показали це. Наприклад, кульки з потрібними номерами кладуть до холодильника, відповідно, вони на дотик – холодніші. Але ж у порядку прописано, що кожен буде витягати ці кульки. Сам барабан має бути прозорим". Але – наголосила експерт – ідея в тому, що батьки самі будуть зацікавлені у цій прозорості. Також, оскільки це публічний захід, нікому не заборонено здійснювати будь-яку фіксацію цього процесу.
Як проконтролювати школу на предмет готовності
У нас триває не тільки реформа освіти, а дотична до всіх інших – реформа децентралізації, нагадала Наталія Шульга. Це означає, що 60% своїх податків територія отримує назад, для розпорядження місцевою громадою. І сама громада повинна вимагати від депутатів своїх рад і державних адміністрацій дотримувалися пріоритетів, які визначені на цей рік – початкова школа і професійно-технічна освіта.
Вони повинні передбачати бюджети для них не тільки на цей рік, а й на інші роки. Наприклад, у Києві від державного бюджету ми отримали на початкову школу 52 мільйони гривень, і з бюджету Києва – ще 56 мільйонів, і ще до 10-15 мільйонів передбачили коригування. Це дозволяє нам закупити спеціальні столи, бо це вже не традиційні парти. Ми переходимо до простору-трансформера, а для цього, дійсно, потрібні інші меблі і можливості,
– уточнила Шульга.
І коли говорять, що набрали більше дітей, ніж місць, то це завдання директора і педагогічного колективу, в якому всі повинні пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації і перепідготовки, акцентувала експерт.
"І кількість дітей тепер не має значення. Принципове значення тепер має організація простору. Бо завдання колективу вчителів – максимально використовувати площі школи, робити з них трансформери, відійти від парадигми класно-урочної системи. Можливості, підказки і методології цього – викладаються і на сайті EdEra, і на сайті НУШ. І вчителі, які зацікавлені у якості свого викладання, можуть взяти звідти велику кількість корисного матеріалу", – пояснила Наталія Шульга.
Альона Парфьонова нагадала, що у нас багато шкіл нині часто неефективно з точки зору організації навчального процесу використовують приміщення – здають класи чи інші приміщення в оренду, наприклад, або облаштовують якісь тематичні виставки, музеї тощо. Все це можна переформатувати і створити потрібні навчальні класи.
Політичні та економічні проблеми вступу в 1 клас
Олена Бондаренко погодилася, що у процесі реформування освіти ще є над чим працювати. Бо це саме процес. Є недоліки і щодо розподілу закріплених територій. Наприклад, у центрі, де немає житлових будинків, а є багато шкіл.
Батьки обурюються, що школа поруч, а закріпили за школою, яка далі. Я розумію чому. Але батьки невдоволені, і вони мають на це право. Просто зараз управління освіти має думати наперед. Наприклад, школи, які в центрі – мають бути більше орієнтовані на старших дітей, які можуть заради якогось свого профілю їздити трохи далі. Все залежатиме від того, як управління освіти, зважаючи на новий закон і потреби населення, переформатовуватиме школи,
– пояснила вона.
Є й інша проблема – у нас немає реєстру першокласників, а батьки без підтвердження місця проживання вимагають влаштувати дитину у школу. Зрозумійте і місцеву владу, відзначила Бондаренко: "Інфраструктура розробляється для кількості мешканців, про які влада знає. Якщо виходити зі статистики, скільки дітей зареєстровано у Києві, то можна закрити дві третини київських шкіл. Але ж вони всі будуть заповнені. І так проблема вступу в перший клас виявилася політичною, економічною, це виявило проблему реєстрації, несплати податків тощо".
У менших містах, додала експерт, з цим проблем немає, але там є проблема, що цей порядок просто не хочуть виконувати. От є гімназія, і туди так само буде конкурс у перший клас, наприклад, як у Кам'янському. Тиждень тому нам мама звідти писала, що у гімназіях і ліцеях залишили конкурсний відбір. Але – новий порядок вже офіційно затверджено. І тепер буде проводитись відповідна роз'яснювальна робота.
Альна Парфьонова розповіла, що є сподівання, що вже наступного року запрацюють реєстри обліку дітей дошкільного віку, що дасть змогу аналітичного планування, і процес відбору до шкіл відбуватиметься ще більш прозоро.
Нагадаємо, що з нового навчального 2018-2019 року урядом впроваджено також новий підхід до навчальних стандартів першокласників. Детальніше про ці зміни читайте у публікації сайту "24": "Нові" першокласники: як навчатимуть школярів із наступного року.