Серед запропонованих шляхів порятунку ситуації - конвертація великих депозитів в акції нової, перехідної установи, а також його подальший продаж вкладникам за 1 млрд грн. Про подробиці ініціативи РБК-Україна розповів голова ініціативної групи Валерій Міщенко.

- Скільки людей входить у вашу ініціативну групу? Яка сума депозитів у них "зависла" у банку?

Валерій Міщенко:Сьогодні в основній групі близько 150 чоловік - це переважно клієнти одного з VIP-відділень банку. Не змовляючись, так вийшло, що багато хто з нас - колишні працівники правоохоронної системи та судової гілки влади, спецслужб. В цілому у нас в банку "зависло" близько 700 млн грн тільки з цього відділення. Всього ж у людей, які до нас приєдналися з інших міст, на рахунках у VAB Банку близько 3 млрд грн. Це тільки фізособи, ми поки тільки збираємо.

У них на рахунках близько 0,6 млрд грн. Ми подали на реєстрацію громадську організацію "Фонд порятунку великих вкладників". І через неї будемо працювати. Тоді вже включимо всіх - і фізособи і юрособи.

Всі розуміють, що схема, за якою працює сьогодні держава, неефективна. Є тільки активи, які треба продати. Фонд оцінив ці активи в 5,85 млрд грн. Коли зайшла тимчасова адміністрація, активи банку становили 18 млрд грн. Куди вони поділися? Розрахованих фондом активів вистачить лише, щоб повернути частину внесків по 200 тисяч, заплатити зарплату банківським службовцям і заробити чиновникам, які будуть займатися розпродажем цього банку. Всі. Ми (великі вкладники, - ред.) туди не потрапляємо. Туди не потрапляє і Національний банк, хоча VAB свого часу взяв там рефінансування більш ніж на 5 млрд грн. Ці гроші доведеться просто викреслити.

- Чому ви вирішили об'єднатися зараз, коли в банку вже 3 місяці працює тимчасова адміністрація?

Валерій Міщенко:Людям властива інертність, люди завжди на щось сподіваються. Навіть коли ми намагалися зібрати 5-10 людей з нашого VIP-відділення, у нас мало що виходило. Люди не вірять, що можна відстояти свої інтереси і свої гроші. З часом вдалося переконати, що наш інтерес - це не тільки спробувати утримати ці активи. Є багато юридичних осіб, які брали кредити. Що з ними? Той же Бахматюк 150 млн дол. взяв кредит у цього банку, яка доля цього кредиту? Які активи закладені під ці кредити?
І плюс заставне майно під ті кредити, які банк отримав. Тобто, ми виходимо з того, що було багато порушень.

Під час надання рефінансування в банку був куратор від нбу. В цей час пішло дуже багато активів з банку. Ми хочемо розуміти, що це все йшло під наглядом Національного банку, коли ці активи йшли? Або вони йшли до цього? Це зробимо або ми, або це буде зроблено в умовах слідчих дій, які буде проводити прокуратура та інші слідчі органи, куди ми зараз звичайно будемо звертатися. Ми поки тільки збираємо матеріали.

Якщо нам вдасться зробити все, як задумано, це може мати дуже далекосяжні позитивні наслідки.

- Ви намагалися зв'язатися з акціонером ви для вирішення цього питання? Якийсь контакт намагалися налагодити?

Валерій Міщенко:Ми знаємо, що Олег Бахматюк намагався докапіталізувати цей банк, були пропозиції з його боку в обсязі 3 млрд грн. Але від цього відмовилися. Хоча пропозиції були хороші. Чому відмовилися, на якій підставі відмовилися? Що Бахматюку не подобається? Чоловік зробив величезний бізнес в країні. Сьогодні 33% яєчного виробництва - це Бахматюк. Бізнес є. Він найбільший землевласник у країні. Може задача йде політична просто знищити його? Ми про це не знаємо. Банк повністю перейшов в управління тимчасової адміністрації. Тому ми і пішли не до акціонеру, а відразу в Фонд і НБУ. Але відповіді поки немає. Відправити на ліквідацію найпростіша схема. Продавати за безцінь активи і забути про нас - це легко. Але ми не забудемо.

- Яким чином ви бачите створення перехідного банку? Тобто, на нього повинні перейти всі активи, зобов'язання, або тільки хороші?

Валерій Міщенко:Можуть частково активи, пасиви бути передані. Це предмет "торгу" між ініціативною групою і Фондом гарантування вкладів. Вони не захочуть якісь активи передавати - не передадуть. Ми б забрали все. Ми готові мільярд гривень своїх коштів вкласти, і, зрозуміло, ми повинні це зробити публічно для того, щоб ми виступили потенційним покупцем цього банку в майбутньому. Протягом 3 місяців ми повинні на спеціальний рахунок Фонду гарантування вкладів покласти цю суму, ми повинні показати, що вона у нас чиста, законна, що вона належить саме ось ці вкладникам великим.

Держава отримує відразу мільярд гривень. Це гроші не на банк йдуть, це йде або Фонду на погашення витрат держави, або Національного банку - повернення того рефінансування, якого більше 5 млрд грн, які акціонер у свій час брав. А завдання фонду яке стоїть? З найменшими втратами вивести банк з ринку. Ось ми сьогодні пропонуємо, ми мільярд даємо.

- А чому така конкретна сума - мільярд?

Валерій Міщенко:Це сума, яку зберуть 150 осіб. За ці гроші ми отримаємо активи і пасиви банку і будемо з ними працювати. Ми депозити заморожуємо, ніхто нічого не отримує, ці депозити залишаються в банку, плюс ми взагалі можемо ніяких виплат якийсь час не робити за винятком особливих випадків - хвороби, наприклад. Плюс ми розуміємо, що без докапіталізації банку, ми його не врятуємо. Значить, треба буде вкладати додаткові гроші, тоді треба шукати інвесторів. Але ми виходимо з того, що активи, які є в банку, вони живі, вони нормальні, з якими можна працювати і можна під ці активи гроші отримати.

- Ви вже говорили з потенційними інвесторами?

Валерій Міщенко:У чому особливість цього банку? Бенефіціар, Бахматюк, він же володіє землею не в Африці, він же в Україні цією землею володіє, у нього ж все виробництво пов'язане з Україною. Це ж не те, що взяв валізу і поїхав кудись. Тобто йому діватися нікуди. Якщо не врятувати цей банк - посиплеться величезний аграрний бізнес, який сьогодні є порятунком України. Я не кажу, що це тільки Бахматюк. Всі розуміємо, що сільське господарство - це єдиний порятунок для України. Ті, активи, які у Бахматюка є, це все пов'язано з сільським господарством. Ми розуміємо його ціну. Ми розуміємо, що це єдиний банк, який реально можна врятувати. Ми хочемо це зробити.

- Про які інвесторів йде мова? Це вже якісь конкретні пропозиції у вас переговори були?

Валерій Міщенко:Ми зараз ведемо переговори з потенційними інвесторами, які пов'язані із сільським господарством, це західні інвестори, це українські інвестори. Дуже багато людей сьогодні зацікавлені в реалізації цієї ініціативи.

Чому зараз питання інвестицій такий актуальний? Дуже багато людей за останні кілька років звикли до чого? Вони перестали займатися бізнесом.
Ситуація в банках, коли депозит 25%, це призвело до того, що дуже багато людей, які займалися, вони перестали займатися бізнесом. Скажіть, де зараз можна заробити такі гроші? Та ні бізнесу практично в країні, крім сільського господарства, якийсь там торгівлі, і те, торгівля теж повільно вмирає. Люди перестали працювати, люди перестали ворушити мізками. І зараз люди, маючи гроші, вони бояться вже вкладати в банки і отримувати ці депозити. Тому вони готові куди їх інвестувати.

- Яким повинно бути співвідношення часток акціонерів-клієнтів і стратегічного інвестора?

Валерій Міщенко:Сьогодні я вам конкретну цифру не можу сказати. Не знаючи всі активи банку, нам дуже складно говорити, що за ситуація. Сьогодні ще на мільярд ось тих вкладників, про які ми сьогодні говоримо, великих, ще на мільярд вони готові свої депозити перетворити на акції банку.

- Тобто крім того мільярда, про який ми говоримо?

Валерій Міщенко:Крім того мільярда, ми на мільярд готові купити. Ми зараз готові. Це будуть не депозити, які будуть приносити гроші, а спробуємо заробляти на чомусь, на банківських послугах.

- За вашими оцінками, скільки складають проблемні активи, і як ви збираєтеся їх повертати, працювати з ними?

Дивіться, у нас вони сьогодні всі кредити цього банку віднесено до проблемних і оцінені в 20% вартості. Ми так не вважаємо, та це неправда. Тому, що якщо Бахматюк брав, припустимо, в цьому банку 150 млн дол., ми розуміємо, що він свої активи заклав, коли брав рефінансування в Національному банку, він свої особисті активи заклав в Нацбанк. Це всі активи сільськогосподарського виробництва. Це може бути земля, це може бути виробництво, ми зараз точно не знаємо.

Сьогодні я вам скажу, що багато в чому ми йдемо з напіввідкритими очима. У нас є загальна інформація, але у нас немає конкретики. Потім ми не знаємо, ці активи, може вони перезаставлено вже десь. Сьогодні нам дуже складно судити, ми багато сьогодні згодні піти, чекати, ризикувати своїми грошима.

- Ви говорили у своєму листі про притягнення МВФ до вивчення ситуації з банком. Про що тут йдеться?

Валерій Міщенко: Одна з умов, яке не дозволило, як Нацбанк каже, докапіталізувати цей VAB банк або продовжувати давати йому рефінансування, це пов'язано з тим, що МВФ заборонив докапіталізувати банки, у яких є пов'язані кредити, які перевищують певний установлений ліміт. У цьому банку ці нормативи були дуже грубо порушені. І це основна причина, чому Нацбанк відмовив у подальшому рефінансування банку і ввів тимчасову адміністрацію. Це офіційна інформація.

Ми то знаємо, що це була умова МВФ, але, коли вже там сидів Нацбанк, і Нацбанк давав рефінансування, куди ці гроші пішли? Ми не знаємо, куди вони пішли, ми тільки підозрюємо. Тому розслідувати цю ситуацію з усіма цими порушеннями, які були в цьому банку, і, враховуючи, що в банку ще не було тимчасової адміністрації, але вже контролюючих людей туди Нацбанк поставив восени 2014. Це все при них робилося. Ми хочемо розслідувати, що там сталося. Ось чому ми говоримо зараз про притягнення МВФ, тому що він поставив певні умови перед Україною.

- Як довго у випадку позитивного вирішення ситуації може зайняти оздоровчий процес?

Валерій Міщенко: За законом нам дають тільки 3 місяці. Є два варіанти (з перехідним банком, в тому числі). Ми йдемо за першою схемою, коли банк реєструється фактично у формі відкритого акціонерного товариства зі статутним капіталом не банківським, а відкритого акціонерного товариства. Кілька мінімальних зарплат, наприклад. Ми реєструємо цей банк і за законом нам дається 3 місяці для того, щоб ми підготували банк і продали його інвесторові. Зрозуміло, все це під контролем Фонду гарантування вкладів. Якщо ми вже зробили заявку, якщо нам дали добро, то ми заздалегідь повинні покласти гроші на рахунок, взяти на себе певні зобов'язання. Створити програму оздоровлення цього банку на період, уже після 3 місяців, що ми протягом 3 місяців повинні зробити і що ми збираємося зробити.

Ось ці пункти, які ми перерахували: це заморожування депозитів, це дофінансування — це все світова практика.

Потрібно зупинити прибутковість депозитів на рівні 25%. Це все треба зупинити, змінити ці ставки. Ми розуміємо, якщо банк не росте, звідки ці гроші? Це все папір. Тому, або від цього треба повністю відмовитися, від нарахування відсотків (у перехідному банку), або взагалі сказати, що ми від цих відсотків відмовляємося, ми не будемо їх нараховувати і забирати за той час, коли банк не працював. Одночасно з покупкою банку, ми повинні надати програму оздоровлення цього банку.

- А якщо викупити банк у держави не вийде?

Валерій Міщенко: Пропадуть наші гроші. І 3 мільярди депозитів і ще один мільярд наш пропаде. Пропадуть всі гроші, які ми там витратимо ще в процесі. Через деякий час Фонд гарантування точно також може розпродати ці активи. Якщо реалізувати — держава від цього нічого не втратить. Виграє мільярд. Якщо ми не виконаємо ті зобов'язання, які ми беремо на себе, то ми не тільки ризикуємо тим, що у нас там "зависло", але ми ще ризикуємо тими грошима, які ми повинні сьогодні звідкись з якихось банків витягнути, які працюють, або з гаманців, з банок, і покласти на те, щоб оздоровити цей банк.

- Скільки часу є у НБУ, щоб вам відповісти?

Валерій Міщенко: 20 березня закінчується термін тимчасової адміністрації в банку. Від того, що банк оголосив, що він ніби приступає після 20-го числа до ліквідації банку, наші плани не змінюються. На жаль, у законодавстві можливостей на цьому етапі якось втрутитися немає. Тільки воля Нацбанку може бути, воля уряду. Давайте ми прислухаємося, візьмемо цей термін, ще дамо якийсь термін, або ми судом зупинимо цю процедуру. Це будемо абсолютно законно. За процедурою ми, на жаль, можемо судитися. Але це не означає, що ми будемо зловживати цим правом.

Тут уже щоб державний підхід був, і розуміння керівництвом Нацбанку, давайте підемо назустріч і якимось чином щось зробимо. Тут дуже складна законодавча база для нас. Не було цього раніше. У такій же кількості банки не "лягали". Це був хороший шматок для заробляння грошей - розпродаж активів банку. Що стосується конкретно VAB, то у нас таке враження, що Бахматюк не зміг знайти спільну мову з Національним банком. Чому? Ми не знаємо. Хто тут винен? Ми теж не знаємо. Але розуміємо, що в банку були порушення. І що ситуацію потрібно змінювати.