Чи змусять інтернет-провайдерів надавати всю інформацію про українців: пояснення

Чи справді цей законопроєкт несе аж таку загрозу для користувачів інтернету та що пропонують депутати, журналістка 24 каналу аналізувала разом з адвокатом, головою АБ "Ципін і партнери" Денисом Ципіним.

Стежити через інтернет

Від 2,17 до 3,61 трильйони доларів США щорічно відмивається у світі через законодавчо неврегульовані віртуальні ринки. Такі вражаючі результати дослідження нещодавно оприлюднили в Міжнародному валютному фонді. Україна, не виняток. Наразі у нас спецконфіскація не охоплює віртуальні активи. І це при тому, що зазвичай відмиваються доходи, одержані злочинним шляхом саме через віртуальні ринки.

Щоб заповнити існуючі законодавчі прогалини, парламентський комітет з правоохоронної діяльності вніс в Раду проєкт закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів.

Варто прочитати Популярні додатки камери можуть слідкувати за користувачами: хто під загрозою

Документом, пропонується внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які стосуються:

1. Визначення поняття та видів електронних доказів, доповнивши перелік процесуальних джерел доказів, та розмежувавши поняття електронного документу як різновиду електронного доказу та інших документів, які подаються в електронній формі;
2. Регламентації порядку спеціальної конфіскації віртуальних активів.

Денис Ципін вважає , що цей законопроєкт допоможе слідчим в судах / Фото Дениса Ципіна

Окрім цього, депутати пропонують внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу, закону "Про телекомунікації" з метою підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю, які стосуються:

• вдосконалення процедури проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадження щодо кіберзлочинів;
• вдосконалення державно-приватної взаємодії правоохоронних органів та операторів телекомунікації під час проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації, речей і документів.

Водночас, у законопроєкті визначено саме поняття електронного доказу. Ним є інформація, подана в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Захист від вимагання

На переконання деяких юристів, ухвалення цього проєкту закону "розв’яже" руки нашим правоохоронним органам. Оскільки вони отримають доступ до дій клієнтів інтернет-провайдерів у мережі, тобто зможуть зчитувати паролі, відслідковувати хто і на які сайти заходив та що там робив і не лише. Бо ж провайдери будуть зобов’язані сприяти правоохоронним органам у проведенні оперативно-розшукових заходів. Щоправда, розголошувати отриману інформацію правоохоронцям заборонять. Також інтернет-провайдерів зобов’яжуть забезпечувати захист технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Зараз розповсюджується інформація, що правоохоронним органам дозволять безперешкодно отримувати доступ до інформації від інтренет-провайдерів поза судовим контролем. Проте в законопроєкті не йдеться про надання можливості правоохоронцям отримувати цю інформацію без дозволу суду,
– роз’яснює Денис Ципін.

Адвокат додає, побоювання суспільства, що правоохоронці використовуватимуть отриману інформацію скажімо так не за призначенням – виправдане, але не самим цим законопроєктом, а недовірою до цих органів. Законопроєкт в цьому не винний: він не надає додаткових повноважень правоохоронцям.

Рекомендуємо Чи можуть в Україні покарати за "прослушку": думка адвоката

Звісно, у випадку його ухвалення правоохоронці отримають доступ до приватної інформації, яка теоретично може використовуватись для шантажу чи вимагання. Приміром, людина веде інтимні переписки, які у випадку їх оприлюднення, можуть зашкодити її репутації. Для доказування вини ця інформація не корисна, а от якщо хтось "зіллє" пікантні подробиці організованому злочинному угрупуванню, до яких наразі чимало приєднуються правоохоронці, у підозрюваного можуть виникнути суттєві проблеми.

"Побоювання суспільство виправдані, бо в цьому законі немає жодних запобіжників, які б унеможливлювали подібне. Проте, не варто забувати про інші норми права, які покликані запобігати шантажу – це стаття 189 Кримінального кодексу, яка передбачає ув’язнення за шантаж, погрози людині розкрити якусь приватну інформацію, вимагаючи за мовчання в неї гроші", – додає адвокат.

Допомогти адвокатам і слідчим

Тим не мнеш, на переконання Дениса Ципіна, цей законопроєкт суто професійний і стосується обговорення в кримінальній юстиції шляхів доказування вини чи невинуватості людини.

Сьогодні людство зробило настільки швидкий і великий стрибок у питаннях листування, передачі та зберігання інформації, що Кримінальний процесуальний кодекс не встигає за цими процесами. Саме тому він потребує змін,
– зазначає Денис Ципін.

Сьогодні вже ніхто не пише листи на папері / Фото 24 каналу

Раніше, зазвичай, люди укладали письмові угоди, писали розписки тощо. Тобто підписували документи на матеріальних носіях – на папері. Це використовувалось як доказ у цивільних, кримінальних справах тощо. Тому і з’явилось таке поняття як доказ-документ, який слідчий використовував у своїй роботі. Зараз світ стрімко позбавляється від паперів, переводячи свою діяльність у цифровий формат. Всі працюють з програмами, де все зберігається у цифровому форматі, а закон не дає зараз можливості слідчому взяти цю інформацію та передати суду. Процесуально це дуже складно зробити.

Якщо законопроект ухвалять, слідчий отримає новий, удосконалений спосіб доказування. Сьогодні, у адвоката завжди є можливість апелювати до невідповідності збору слідчим електронних доказів вимогам закону. Такими аргументами щодо збору електронних доказів адвокати буквально "зв’язують" руки слідчим,
– пояснює Денис Ципін.

Проте є зворотна реакція слідчого на цифрові докази, які приносить адвокат на підтвердження невинуватості особи: слідчий не приймає такі докази і наполягає в суді, що вони не можуть використовуватися адвокатом.

Цікаво Сторонні ресурси збирають персональні дані – чому у цьому винні самі користувачі

Тож постає питання – чи потрібно зв’язувати руки слідчому у розкритті злочинів? На думку деяких адвокатів – мабуть, так. Але з точки зору суспільства доведення вини злочинців, які крадуть через електронні мережі гроші, край важливе завдання, тож слідчому треба допомогти. На переконання адвоката Ципіна, це важлива ланка захисту суспільства від шахраїв. Адже як інакше боротись з кіберзлочинністю? Потрібно надати слідчому відповідні повноваження.

На думку Дениса Ципіна, цей законопроєкт має стати законом, оскільки він потрібен.