Проєкт "Дзвін": епічний провал Генштабу Збройних сил на 600 мільйонів

Коли прийшов час цей проєкт здавати восени 2020 року, раптом виявили, що час і гроші витратили незрозуміло на що. Цей провал спершу намагались якось приховати, але аудит проєкту потрапив до журналістів. Детальніше – читайте далі.

Зверніть увагу У 2014 році ЗСУ могли взяти під контроль аеродроми в Криму, – генерал Назаров

Проєкт "Дельта"

Волонтерський проєкт "Аеророзвідка" охрестили "очима армії". На початку війни вони запустили в розвідку безпілотники, обладнали фронт камерами, почали писати військовий софт.

У 2015 році "Аеророзвідка" перетворилась в офіційну військову частину з непростим завданням – об'єднати різношерстий волонтерський софт у єдину систему спостереження, розвідки й управління військами. Так народився проєкт "Дельта".

Важливий момент. "Дельту" від початку будували за стандартами НАТО і як систему, сумісну з аналогічними системами НАТО. Тож, американці допомогли не тільки порадами, а й деяким базовим софтом.

Уже навесні 2016 прототип об'єднав волонтерські розробки для артилерії та розвідки, і його продемонстрували найвищим погонам і президенту. У Генштабі видали доручення на впровадження "Дельти".

Попри те, що "Дельту" робили військовослужбовці самих ЗСУ – просто так узяти і впровадити її, виявилося, не можна. Усе має оформлюватися у вигляді дослідно-конструкторської роботи.

Простіше кажучи, навіть коли вже є готовий продукт – треба оформити тонни паперів, починаючи з формального техзавдання на те, що вже існує. З цим мали допомогти в компанії "Еверест".

Нам повідомили, що це єдиний зареєстрований в Україні виконавець ДКР по розробці програмного забезпечення. Це був той момент, коли вже можна було запідозрити, що щось іде не так. Бо хоч "Еверест" давня і відома фірма, але до того моменту подібного софту не розробляла. Її основним видом діяльності була торгівля комп'ютерами, приладдям.

"Дельту" впровадити не так просто / Фото "Главком"

Компанія нібито мала просто написати папери. Але в Генштабі вирішили – а нумо посуньмо вже чинну й погоджену розробку, до якої треба лише оформити папери, і дамо "Евересту" писати свою систему з нуля – за 600 мільйонів гривень.

Проєкт "Дзвін"

Так почалася історія проєкту під назвою "Дзвін". Вона стане провальною, хоча на початку були ще якісь шанси, що проєкт стане перемогою.

Довідка. "Дзвін-АС" – це автоматизована система центру оперативного керівництва Збройними силами України, ключова складова Єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ

4 роки проєкт "Дзвін" існував у тиші й комфорті. Здавались якісь звіти, показувалась якась робота. Підписувались акти прийому. Перераховувались гроші. І перераховувались. І перераховувались. Бюджети коригувались. Ухвалювались.

Автоматизовані системи управління / Фото Українського мілітарного порталу

Потім підійшов час прийняти проєкт. Підписати останній звіт. Й от на цьому етапі нарешті дійшло до стороннього аудиту.

Увага Марки, через які посварились Генштаб та "Укрпошта", презентували у День добровольця

Контракт з "Еверестом" уклали в грудні 2016. Офіційно замовником виступало Міноборони, але керували процесом чиновники Генштабу.

До контракту на "Дзвін" – "Еверест" у цьому реєстрі не значився – реєстр фірму включили буквально перед угодою.

Аудит не засекречений і потрапив до журналістів / Скриншот з відео

Що казали в Міноборони

Щобільше, у Міноборони теж спочатку сказали, що "Еверест" неспроможний виконати таку роботу, бо немає досвіду розробки таких систем. Однак через 2 тижні передумали й подали інший висновок, "Еверест" почав робити те, чого він ніколи не робив.

Втрутилось СБУ

"Дзвін" творили 4 роки. Роботу здавали і приймали по шматочках. На фінальному етапі, коли "Дзвін" уже мав бути готовий, щось запідозрила СБУ й захотіла аудит – за що ж заплатили 600 мільйонів.

Що не так із проєктом "Дзвін"

• "Дзвін" мав стати головним елементом Єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Він мав би забезпечувати автоматизований збір і обробку інформації, оперативний обмін даними, таке ж оперативне прийняття рішень і виконання завдань. Цифрова карта, захищені контури безпеки, сумісність із НАТО.
• Розробники "Дзвону" використали протокол, не ратифікований, як стандарт НАТО. Висновок аудитора – несумісно з НАТО.
• "Дзвін" мав стати основним елементом ЄСУ, але, пишуть в аудиті, об'єднати його з іншими розробками просто так не вийде.
• "Дзвін" мав забезпечити роботу з цифровою картою. Дати можливість швидко орієнтуватися в тому, що відбувається довкола.

Тож, аудиторські висновки вже не дозволять "Дзвону" бути сучасною й ефективною системою управління військами.

Важливо Загострення на Донбасі: Путін робить видимість війни перед виборами

Несумісність із НАТО – не єдина несумісність у "Дзвоні". Більше – дивіться у відео програми.