Добре, що це сталося лише у вашій уяві. А от у Дніпрі трапився випадок, коли гойдалка реально обірвалася, про що у своєму пості писав один із місцевих активістів. Виявилося, що закупівлі було проведено напряму з постачальником, а основним критерієм була дружба між замовником і постачальником.

* * *

Якби така ситуація склалася 1,5 роки тому, то зловживань державних замовників виявити би не вдалося, адже до 1 серпня 2016 року державні тендери проводилися за десятьма замками у паперовому вигляді. Сьогодні їх перебіг і результати можна побачити онлайн – в системі ProZorro. Кожен охочий може відслідкувати, що і як закуповують на понад 350 млрд бюджетних, тобто і його власних, гривень на рік.

Для контролю своїх особистих фінансів люди часто користуються спеціальними програмами-додатками для смартфонів. Вони не тільки рахують, скільки ви витратили в місяць на каву, театр і барбер-шоп, а ще й можуть побудувати аналітику і попередити, які статті видатків можна було б зменшити.

ProZorro – це такий собі додаток всеукраїнського масштабу, однак трохи складніший, ніж одна програма. Це комплексний ІТ-продукт. Він дає можливість не тільки відслідковувати, на що витрачаються кошти у публічних закупівлях, а й дозволяє замовникам обирати найоптимальніше поєднання ціни та якості.

Стоп, а хто такі ці замовники і постачальники? Скільки взагалі ще людей залучено до системи витрати коштів, які я сплачую у бюджет? У Мінекономрозвитку і ProZorro кажуть, що після початку реформи публічних закупівель утворилася ціла екосистема стейкхолдерів – тобто тих, хто залучений до процесу закупівель. Ми розповімо, хто ці люди (чи не тільки люди) і чим вони займаються.

Кожен зі стейкхоледрів має свою сферу діяльності і відповідальності. Адмініструванням і розвитком електронної системи ProZorro займається державне підприємство "ПРОЗОРРО". Вони слідкують за тим, щоб система працювала без перебоїв, постійно ставала зручнішою для всіх користувачів і залучала якомога більше підприємців до участі в тендерах. Користувачі працюють в системі через свої особисті кабінети на авторизованих майданчиках, яких наразі в системі близько двадцяти.

ДП "Прозорро" тісно співпрацює з Міністерством економіки, адже останнє якраз відповідає загалом за всі напрямки реформи публічних закупівель, включаючи підвищення професіоналізму державних замовників, створення централізованих закупівельних організацій і вдосконалення нормативної бази, яке б сприяло максимальній прозорості та ефективності у публічних закупівлях.

Кілька разів вже прозвучало слово "замовник". Це ті державні структури, які, власне, і розпоряджаються державними коштами, щоб закупити нові вікна у школи, замовити послуги з ремонту дитячого майданчика у вашому дворі чи обіди для українських військових. Саме вони визначають, що, у якій кількості і якої якості необхідно купити, та оголошують тендери. Наразі в системі зареєстровано 29 тисяч таких замовників і всі їх закупівлі можна побачити на порталі prozorro.gov.ua або в модулі аналітики bi.prozorro.org.

Є попит – буде і пропозиція. ProZorro робить інформацію про попит держави відкритою, і кожен охочий підприємець чи компанія може знайти цікавий тендер та запропонувати свої товари, послуги та роботи. Ці підприємці і компанії – це постачальники. Вони беруть участь у тендерах і продають свій продукт державі. В системі є закупівлі як на 5 тис гривень, так і на 50 мільйонів, тож це ринок для бізнесу будь-якого розміру. Таким чином, відкритість публічних закупівель сприяє розвитку українського бізнесу.

Іноді закупівлі, на жаль, проводяться недобросовісно. Може бути, що товари купили за завищеними цінами, відхилили пропозицію безпідставно. Або ж необхідність самого товару сумнівна, як, наприклад, у ситуації, коли сільська рада на Полтавщині закуповує позашляховик за півмільйона гривень. Може трапитися і так, що замовник та постачальник змовилися, щоб "розпилити" кошти між собою, які можна було б зекономити для бюджету. Коли закупівлі були паперовими, їх змова, зазвичай, спрацьовувала, і наші з вами гроші йшли на такі-от позашляховики і несправні гойдалки.

Зараз же відслідкувати конкретну закупівлю, наприклад, згаданих гойдалок, можна у декілька кліків на порталі prozorro.gov.ua. Крім того, розроблено багато інструментів для моніторингу потенційно недобросовісних закупівель, усі їх об’єднано на порталі DoZorro. До моніторингу загалом залучено більше 20 громадських організацій, і всі вони разом стають ще одним стейкхолдером в екосистемі ProZorro. Порталом опікується Transparency International Україна. Громадські активісти шукають "зраду" як детективи, а електронна система слугує їм збільшувальним скельцем у цьому нелегкому пошуку. Недоброчесні замовники намагаються протягнути свої схеми, однак всі такі махінації видно онлайн. Головна задача – їх знаходити.

Припустимо, порушення знайшли. Так, а хто ж в кінці-кінців повинен відповідати за недобросовісно проведені тендери? Члени тендерного комітету замовника.

Відкритим залишається питання, хто може їх до цієї відповідальності притягнути. На сьогодні обов’язковість моніторингу і повноваження відповідального за моніторинг держоргану ніяк не прописані у законодавстві. Тобто фактично тягар пошуку "зради" у публічних закупівлях лягає на громадський сектор. Останній, як реальний детектив, може знайти і довести порушення, але не має повноважень покарати порушників.

Тут ми підходимо до питання моніторингу публічних закупівель на державному рівні. Наразі він відсутній. Певні повноваження має Антимонопольний комітет України і Державна аудиторська служба. Оскаржувати умови тендеру в АМКУ можуть потенційні учасники чи безпосередні учасники тендеру – щодо результатів тендерів. Строк розгляду скарг становить п’ятнадцять робочих днів. Саме протягом такого терміну Колегія розглядає скарги. Колегія може встановити наявність порушень під час неправомірних: відхилення учасника, визначення переможця. Але це не означає, що Колегія, як орган оскарження за Законом, змушує когось акцептувати, з кимось укладати договори. Колегія може зобов’язувати скасувати попереднє незаконне рішення. Відповідальність за завершення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону лежить на Замовнику.

За законом моніторингом закупівель має також займатися Державна аудиторська служба України (ДАСУ), однак у ProZorro кажуть, що її повноваження надзвичайно вузькі. Їх треба розширити, ухваливши новий законопроект №4738-д, що вже пройшов перше голосування у Верховній Раді. У випадку ухвалення цього законопроекту в другому читанні ДАСУ зможе суттєво розширити свої повноваження та здійснювати регулярні планові та позапланові перевірки підозрілих тендерів і замовників. Кожна перевірка може завершитися вимогою щодо усунення порушення або накладенням штрафів.

Якщо коротко підсумувати, хто є хто у публічних закупівлях, то:

  • ProZorro - електронна система, що дозволяє проводити тендери на видноті в усіх.
  • ДП "Прозорро" - адміністратор системи, що відповідає за її нормальне функціонування і покращення.
  • Мінекономрозвитку - орган, що формує політику у сфері закупівель і проводить реформу.
  • Замовник - визначає, на що необхідно витратити гроші і проводить закупівлю. А ще повинен пояснити, чому купує саме це і за цими характеристиками.
  • Постачальник - бізнес, що продає замовнику свої товари, роботи і послуги.
  • Громадські організації - моніторять закупівлі через систему, щоб знайти “зраду” чи запобігти їй. Вони всі згуртовані на порталі Dozorro.
  • АМКУ і ДАСУ - державні органи, що здійснюють контроль та моніторинг публічних закупівель і вживають заходів при виявленні порушень.

Кожного місяця активісти знаходять десятки недобросовісно проведених тендерів і викривають корупційні схеми на закупівлях. За останні півроку в АМКУ надійшло більше 19,8 тис скарг від бізнесу, 6,4 тис (32%) з них були задоволені. Це означає, що система працює, адже із паперовими закупівлями про більшість (якщо не про всі) таких тіньових оборудок громадськість так і не змогла дізнатись. Залишилось тільки дати повноваження такому важливому гравцю, як ДАСУ, і встановити повноцінний контроль за державними замовниками.