Що відомо про монументальну споруду, яка займає цілий квартал між площею Конституції, Павлівською площею та вулицею Квітки-Основ'яненка, розповідає 24 Канал з посиланням на Telegraf.
Читайте також Замок доктора, в якому жив Петлюра: що відомо про історичний будинок у центрі Києва
Історія прибуткового будинку
У 1914 році архітектор Іпполіт Претро, який мав французько-шведське коріння і працював у Петербурзі, створив проєкт прибуткового будинку для страхового товариства "Росія". Мета полягала не лише в побудові житлового комплексу, а й у створенні архітектурного символу надійності та прогресу. Вже у 1916 році будівництво завершили – неймовірно швидко як для об'єкта такого масштабу.
Споруду звели в стилі модерн із вкрапленнями неокласицизму. Фасад прикрашали скульптури античних богів та алегоричні постаті з щитом і якорем – символами захисту, стабільності та страхування. Проте унікальність будівлі проявлялася не лише в її зовнішньому вигляді. Усередині зробили три внутрішні двори: два закриті та один прохідний. Центральний двір виконував функцію пасажу, який об'єднував основні частини кварталу.
Вигляд будівлі у 1917 році / Фото з фейсбуку "Харків Історія"
На першому поверсі були магазини й торгові площі, а на верхніх – великі 6-кімнатні й 8-кімнатні квартири, призначені для заможних орендарів. Та розкішне життя у новобудові тривало недовго.
Націоналізація будівлі та поява Палацу праці
Після революційних подій 1917 року будинок націоналізували. Там розмістили Народний комісаріат праці та Всеукраїнську Раду профспілок. Відтоді споруда отримала нову назву – Палац праці.
Під час Другої світової війни будівля зазнала серйозних руйнувань від бомбардувань. Проте після завершення бойових дій міська влада прийняла рішення про її відновлення. Архітектори зберегли як зовнішній вигляд, так і внутрішнє планування, що дозволило залишити Палац праці частиною історичної спадщини Харкова.
Вигляд Палацу праці в Харкові після бомбардувань під Час Другої світової / Фото з фейсбуку "Харків Історія"
У мирні десятиліття споруда продовжувала служити місту. У ній працювали офіси, студії, громадські організації та підприємства.
Обстріл будівлі окупантами
2 березня 2022 року російський ракетний обстріл зачепив Палац праці. Удар зруйнував верхні поверхи, дах, вибило вікна, серйозних пошкоджень зазнали внутрішні конструкції та інженерні мережі.
У березні 2022 року росіяни обстріляли Палац праці / Фото Валерії Ємець, Суспільне Харків
Будівля опинилася у критичному стані. Але вже до осені 2023 року її вдалося частково відновити її: відремонтували дах, комунікації, замінили сотні вікон і дверей. Реставраційні роботи тривають за підтримки спеціального фонду з відновлення Палацу праці.