
Як порівнювати TV, YouTube, радіо та зовнішню рекламу / Фото Shutterstock
Аналітики презентували аналітичну модель Медіаландшафт 2026, яка показала реальну рекламну віддачу радіо, зовнішньої реклами, телебачення та YouTube в Україні. За однакового бюджету у 500 тисяч гривень різні канали здатні залучити від 2,4 до 4,8 мільйона потенційних клієнтів.
Чому рейтинги медіа дають різні цифри та як у них розібратися
За останній рік в Україні оприлюднили кілька масштабних досліджень, які допомагають зрозуміти, як люди споживають медіаконтент. Такі дані важливі для рекламодавців, маркетологів і медіапланувальників, повідомляє TAVR Media.
Українські рекламодавці дедалі частіше стикаються з суттєвими розбіжностями у звітах про медіаспоживання від Publicis Groupe Ukraine, Суспільного та Gradus. Причина криється у відмінностях методологій: соціологічні опитування вимірюють звички споживачів загалом, тоді як комерційним компаніям необхідна саме рекламно доступна аудиторія.
Сьогодні проблема ринку не у відсутності даних. Навпаки – даних дуже багато. Але одна цифра без розуміння методології може призвести до неправильного медіарішення. Для рекламодавця важливо не знайти показник, який виглядає найбільшим, а зрозуміти, що саме він вимірює і як його використати у плануванні.
Під час аналізу легко переплутати звичайне користування сервісом із реальним рекламним контактом. Наприклад, значна частина глядачів дивиться YouTube із підпискою Premium без реклами, а слухачі онлайн-радіо через смартфон часто вважають це звичайним стрімінгом музики, що впливає на фінальні підрахунки охоплення.
Що потрібно розуміти перед порівнянням медіадосліджень
Перш ніж зіставляти показники з різних джерел, потрібно з'ясувати, що саме дослідники вимірювали. Адже споживання медіа, аудиторія конкретного каналу, тижневе охоплення, рекламно доступна аудиторія та охоплення рекламної кампанії – це різні показники. Вони не є взаємозамінними, навіть якщо на перший погляд описують схожу поведінку:
- Наприклад, людина може користуватися YouTube, але мати Premium-підписку, через яку вона недоступна для частини рекламних форматів. Інший користувач може дивитися телевізійний контент через OTT-сервіс, але не сприймати це як традиційне телебачення.
- А хтось слухає радіостанцію через смартфон, проте в опитуванні називає таку активність просто прослуховуванням музики або online-аудіо.
Тому сам факт користування певним медіа ще не означає, що рекламодавець може охопити цю людину рекламним повідомленням.
PACE Panel, Gradus і "МедіаТрек": що вони досліджують
Різні дослідницькі проєкти працюють із різними аудиторіями та підходами до збору даних:
Як вимірюють аудиторію телебачення та радіо
В Україні для телевізійного вимірювання Nielsen використовує ТВ-панель із 1000 домогосподарств, відібраних статистичними методами. Перед формуванням панелі проводили установче дослідження, яке охопило понад 30 тисяч родин.
Для радіо використовується спеціалізоване дослідження Kantar DAR, яке працює за методологією Day After Recall. У 2025 році воно включало дві хвилі по 9 000 респондентів із комбінованим збором даних CATI та CAWI.
Ця методологія дає змогу детальніше оцінювати радіоаудиторію, зокрема її охоплення, поведінку протягом дня та інші показники, необхідні для рекламного планування.
Скільки українців насправді слухають радіо та дивляться відео
Показовим прикладом розбіжностей стали заміри радіоаудиторії, де цифри варіюються від 15% до майже 70%. Зокрема, сервіс Gradus зафіксував 15% у вузькому розрізі отримання новин, опитування МедіаТрек виявило 53% слухання за тиждень, а індустріальне дослідження Kantar DAR за методом детального відтворення попереднього дня показало близько 70% тижневого охоплення.
Щоб правильно розуміти результати, важливо розрізняти три рівні роботи з інформацією:
- Дослідження медіаспоживання починаються з людини. Вони допомагають зрозуміти, що, де, як і скільки вона споживає.
- Індустріальні вимірювання та планувальні системи працюють із конкретними медіа та дають змогу оцінити їхню аудиторію й потенційні рекламні контакти.
- Медіаландшафт 2026 об'єднує різні джерела в спільну систему координат, щоб рекламодавцям було легше планувати кампанії та порівнювати рекламні можливості каналів.
Коли ми бачимо різні цифри, перше питання має бути не "хто порахував неправильно?", а "яка генеральна сукупність, який період, яке формулювання питання і що саме вважається контактом?". Саме ці деталі визначають, що насправді означає показник.
Чому онлайн-опитування не завжди відображають медіаповедінку однаково
PACE, Gradus і "МедіаТрек" мають онлайн-компонент збору даних. Однак це не означає, що такі дослідження є менш якісними. Важливо розуміти, як саме люди відповідають на запитання та інтерпретують власну поведінку.
В онлайн-опитуваннях респонденти самостійно описують, що вони споживають, і класифікують частину своїх медіапрактик. Через це одна й та сама активність може сприйматися по-різному. Наприклад, людина може:
- регулярно слухати радіостанцію через смартфон, але називати це прослуховуванням музики;
- дивитися телеканал через OTT-сервіс, але не сприймати таку активність як традиційне телебачення;
- слухати YouTube, не дивлячись на екран.
Це не просто теоретичні припущення. У "МедіаТреку" 44% тижневої радіоаудиторії повідомили, що слухають радіо online, тоді як 68% використовують FM. При цьому одна людина може користуватися обома способами доступу. Тобто пристрій, через який людина отримує контент, не обов'язково визначає сам медіаканал.
Водночас різницю між дослідженнями не можна пояснювати лише онлайн-методом. На результат впливають одразу кілька чинників:
- генеральна сукупність і вік респондентів;
- географія дослідження;
- період вимірювання;
- формулювання запитань;
- визначення медіаконтакту;
- спосіб збору даних.
Які запитання стоять за цими цифрами
За кожним показником стоїть своя логіка вимірювання. Фактично дослідники з'ясовують різні речі:
- Gradus: "Які медіа ви використовуєте, щоб дізнаватися новини України та світу?"
- PACE Panel: чи входить Radio у деклароване медіаспоживання респондента.
- "МедіаТрек": "Чи слухали ви хоча б одну радіостанцію протягом останнього тижня?"
- Kantar DAR: як і коли людина слухала радіо вчора.
Останній підхід відрізняється від інших тим, що передбачає детальніше відтворення поведінки за попередній день.
Навіщо потрібен Медіаландшафт 2026
Рекламодавцю потрібно відповісти на інше питання: як порівняти рекламні можливості TV, YouTube, зовнішньої реклами та радіо?
В Україні немає одного універсального дослідження, яке однаково вимірює всі медіа. Саме тому Медіаландшафт 2026 використовує спеціалізовані для кожного каналу джерела та намагається привести їх до зіставної логіки рекламного планування.
Для аудиторії 18 – 65 років розрахунковий тижневий потенціал моделі становив:
- TV – 13,3 мільйона людей;
- YouTube – 13,5 мільйона людей;
- Зовнішня реклама – 14 мільйонів людей;
- Радіо – 15,2 мільйона людей.
Однак ці цифри ще не є результатом конкретної рекламної кампанії. Вони показують потенціал каналів, а не фактичне охоплення, яке рекламодавець гарантовано отримає за певний бюджет.
Медіаландшафт потрібен не для того, щоб звести всі дослідження до однієї "правильної" цифри. Його задача – створити робочу систему координат, у якій дані перетворюються на рішення: яку аудиторію нам потрібно охопити, за який бюджет, із якою частотою і яку функцію має виконати кожен канал у загальній стратегії.
Для перевірки реальної вартості реклами аналітики прорахували однаковий сценарій кампанії з бюджетом близько 500 тисяч гривень на тиждень для міст із населенням понад 50 тисяч жителів. За таких рівних витрат розрахункове охоплення склало 4,8 мільйона осіб на радіо, 3,4 мільйона через зовнішню рекламу, 2,5 мільйона на YouTube та 2,4 мільйона людей на телебаченні.
Цей розрахунок не має визначити, яке медіа є найкращим. Він дає змогу перевести оцінку рекламних можливостей із загальних показників споживання в конкретну площину планування.
Замість запитання "Скільки людей користуються цим медіа?" рекламодавець може оцінити, скільки представників потрібної аудиторії потенційно охопить за конкретний бюджет.
Отже, різні медіадослідження не обов'язково суперечать одне одному. Вони можуть описувати різні аспекти поведінки аудиторії, використовувати неоднакові методології та відповідати на різні запитання.
- Дослідження медіаспоживання допомагають зрозуміти, як змінюється поведінка людей: які формати вони обирають, якими пристроями користуються, коли дивляться, читають чи слухають контент.
- Індустріальні вимірювання дають змогу оцінити масштаб конкретного медіа, його аудиторію та планувати рекламні контакти.
- Медіаландшафт 2026 об'єднує різні джерела даних у зіставну систему для рекламного планування.
Медіаландшафт не варто сприймати як ще одне дослідження медіаспоживання або рейтинг найкращих медіа.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
