"Свята Русь" та військові храми: як Кремль використовує релігію для поширення своїх наративів
- Росія використовує релігію як інструмент державної політики та пропаганди, просуваючи концепції "святої Русі" та "русского міра".
- На окупованих територіях РПЦ підтримує російські військові підрозділи, створює військові храми та замінює українське духовенство на проросійських священнослужителів.
Країна-агресорка не обмежується у методах і засобах ведення війни проти України: протистояння триває в усіх сферах. Один із ключових напрямів — використання віри як засобу впливу.
Відповідну заяву зробив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Актуально Як заповідь "Не убий" поєднується з війною: пояснення головного капелана ГУР
Як Росія використовує церкву для військово-політичних цілей?
Загалом у своїй основі церква має об'єднувати людей і нести духовну підтримку. Однак у російській моделі вона дедалі частіше перетворюється на елемент державної політики та пропаганди.
Важливо! За даними Опендатамедіа, в Україні функціонує 7826 церков московського патріархату.
Омбудсман пояснив, що російська православна церква, просуваючи концепції "святої Русі" та "русского міра", фактично стала частиною ідеологічного апарату. У центрі цієї конструкції – не релігійна віра, а використання ідентичності (мови, культури, історії) як інструменту впливу та виправдання агресії.
На це звертали увагу й міжнародні інституції, зокрема в резолюціях ПАРЄ щодо пропаганди та свободи інформації в Європі. Повномасштабну війну проти України в РПЦ подають як "сакральну боротьбу", де поразка трактується як загроза православ'ю загалом.
Країна-агресорка використовує релігію для поширення своїх наративів: дивіться матеріали Spravdi
Релігійний складник використовується не лише на рівні риторики, а й у практичних діях:
- насильство подається як "духовний обов'язок";
- відбувається рання мілітаризація дітей, зокрема через окремі церковні та молодіжні структури (у тому числі майстер-класи зі зброї та воєнізовані організації в різних регіонах, включно з окупованими територіями);
- створюються псевдорелігійні молодіжні формування з елементами військового виховання.
На тимчасово окупованих територіях ця політика проявляється ще більш відкрито. Там структури РПЦ підтримують російські військові підрозділи, організовують допомогу армії, формують "військові храми" та інфраструктуру для потреб окупаційних сил.
Паралельно відбувається заміна духовенства – представників українського походження усувають, а на їхнє місце призначають священнослужителів, пов'язаних із російською церковною ієрархією.
Дмитро Лубінець резюмував, що у російській системі релігія часто використовується не як духовна сфера, а як інструмент інформаційного та політичного впливу. Окремо він зазначив і те, що російська пропаганда також активно поширює неправдиві твердження про нібито порушення релігійних прав в Україні.
У таких умовах важливо одночасно протидіяти маніпуляціям у сфері безпеки та права і захищати свободу віросповідання від політичного використання.
Як країна-агресорка краде й "перевиховує" українських дітей?
Росія спрямовує значні ресурси на політику асиміляції українських дітей на тимчасово окупованих територіях. Там діють табори "перевиховання", кадетські класи та військові навчальні заклади, де дітей переводять на російські освітні стандарти, формують у них проросійську ідентичність і фактично готують до подальшої мілітаризації.
За інформацією Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця та Офісу Генпрокурора, станом на лютий 2026 року зафіксовано понад 19 тисяч випадків незаконного вивезення українських дітей.
Міжнародний кримінальний суд також накопичив велику доказову базу щодо цих дій. Водночас російська сторона заявляє про "переміщення" сотень тисяч осіб, включно з дітьми.
Крім того, існують спеціальні освітні програми для підлітків, спрямовані на підготовку їх до інформаційної діяльності в інтересах російської держави. Ці матеріали були проаналізовані журналістами, зокрема розслідувачем 24 Каналу Мар'яном-Сергієм Чупаком, на основі сотень сторінок внутрішніх документів окупаційних структур та історій дітей з окупованих територій.