Революціонери: Нельсон Мандела — життя заради боротьби
Жити заради боротьби. Це – девіз Нельсона Мандели, темношкірого борця з апартеїдом у Південній Африці. Своїх слів Мандела дотримувався завжди: і тоді, коли мирно протестував проти білих, і тоді, коли чинив вибухи і підпали, і тоді, коли сидів у в’язниці, і навіть тоді, коли став президентом.
Спершу Мандела схилявся до ненасильницького опору білим. Тодішнім кумиром Нельсона був Ганді. Та після того, як у 1960-му році біла поліція розстріляла мирну демонстрацію темношкірих у поселенні Шарпевіль, Мандела вирішив створити свою бойову організацію.
Бойові групи, якими керував Мандела, здійснили кілька гучних терактів проти влади. У 1962 році темношкірого лідера заарештували та кинули у в’язницю. За ґратами Мандела провів довгі 27 років.
Мандела вийшов на волю у 1990-му році. Подія стала національним святом. У 1993-му за боротьбу проти апартеїду революціонера нагородили Нобелівською премією миру, а вже за рік він присягнув на вірність народу ПАР як перший темношкірий президент.