Рік після нормандської зустрічі: які домовленості виконані та чому досі нема миру на Донбасі

Сайт 24 каналу нагадає, про що домовилися на саміті Норманської четвірки та що вдалося виконати за цей рік.

Читайте також Кравчук пригрозив Росії відключенням від SWIFT: реакція Кремля

Про що домовилися

Рік тому на саміті Нормандська четвірка домовилася про наступне:

• розведення війська на трьох ділянках;
• повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року;
• відкриття нових пунктів пропуску на Донбасі за 30 днів після зустрічі;
• новий план про розмінування територій;
• обмін полоненими у форматі "всіх на всіх";
• продовження дії закону про особливий статус Донбасу на рік;
• закріплення "формули Штайнмаєра" в українському законодавстві.

Також домовилися провести наступну зустріч за чотири місяці. Втім, вона не відбулася й дотепер.

Що виконали

З деякими пунктами складнощів не виникло. Так, Верховна Рада проголосувала за продовження на рік закону про особливий статус Донбасу ще у грудні 2019 року. (Але не варто забувати, що термін дії закону добігає кінця вже 31 грудня цього року.)

Щодо обміну полоненими, то 29 грудня 2019 року до України вдалося повернути лише 76 незаконно ув’язнених, в той же час українська сторона повернула "ЛДНР" 124 утримуваних. Варто зазначити, не всі погодилися повертатися на окуповані території – 14 осіб залишилося в Україні.

Черговий обмін полоненими відбувся 16 квітня 2020 року. Тоді до України повернулися 20 людей з окупованих територій, а до непідконтрольних територій Україна передала 14 осіб.

Але станом на 30 квітня 2020 року, у полоні перебувають ще 214 українців. Зараз в Офісі президента говорять про черговий обмін полоненими та запевняють, що у списках з обох боків вже є близько ста прізвищ.

Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, каже, що хоч перелік нових ділянок розмінування, а також розведення сил і військ українська сторона погодила, Росія продовжує блокувати остаточні рішення.

Наприклад, досі не відпрацьовано координаційний механізм під егідою СЦКК (Спільний центр з контролю та координації, – Прим. 24), і Росія все робитиме, щоб цей механізм доповнити представниками так званих "ДНР/ЛНР" замість росіян. Другий момент, це, наприклад, історія з розмінуванням, яке є частиною невідкладних заходів, прописаних на паризькому саміті. Формально погоджено 20 ділянок, але реально імплементувати це Росія відмовляється від серпня цього року,
– зазначила Золкіна.

Дійсно, ще у серпні в Офісі президента казали, що у безпековій групі були досягнуті домовленості щодо 20-ти ділянок розмінування в межах оновленого плану, передбаченого комюніке Паризького саміту "Нормандської четвірки" від 9 грудня 2019 року.

Відкриття нових пунктів пропуску також блокує Росія. У кінці листопада Європейський Союз закликав Росію виконати домовленості у Мінському та Нормандському форматах щодо відкриття двох нових контрольних пунктів в'їзду та виїзду у Золотому та Щасті, а також відкрити наявні КПВВ.

Відомо, що Україна в повному обсязі виконала домовленості та відкрила нові та чинні КПВВ зі свого боку. Але в той же час через перешкоди з боку збройних формувань РФ фактичний пропуск громадян здійснюється лише в КПВВ "Станиця Луганська" та "Новотроїцьке".

Пресконференція лідерів країн нормандського формату / Фото Getty Images

Про припинення вогню в Україні оголосили 27 липня, але з тих пір режим тиші на Донбасі неодноразово зривали. Втім, керівництво країни запевняє, що, хоч, режим тиші не ідеальний, але він продовжує працювати попри порушення та провокації. (Наприклад, лише 5 грудня, бойовики шість разів порушили "всеосяжне перемир'я".)

Формула Штайнмаєра стала наріжним каменем дискусії, адже в українському законодавстві її так і не закріпили, а Росія використовує цей факт, щоб звинуватити українську сторону в невиконанні встановлених умов.

Нагадаємо: Результати нормандської зустрічі: про що домовились у Парижі

Що каже влада

Влада верхівка переконує – зробили все, що могли, та виконали всі домовленості.

Олексій Резніков, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій в інтерв’ю Радіо Свобода, нещодавно говорив про те, що вже можна готуватися до нової зустрічі у нормандському форматі.

Якщо перерахувати домовленості в Парижі, то можна сказати, що сторони виконали. І це є підставою для нової зустрічі. Але в тому числі на новій зустрічі в Берліні лідери "нормандського формату" можуть сісти і сказати: дещо ми не зробили – давайте запитаємо у себе чому, хто не доклав зусиль, хто, можливо, винен, чи поставили ми собі реальні плани, чи, можливо, ми десь не допрацювали... І про це всі четверо поговорять – представники Росії, України, Німеччини і Франції,
– припустив міністр.

Юлія Мендель, прессекретарка президента, у коментарі Укрінформу зазначила, що за рік Україна виконала всі умови, що були передбачені зустріччю у нормандському форматі.

Чи можна було зробити більше та швидше – безумовно, якщо б ситуація залежала виключно від української сторони. Проте, попри чутки, які були в ЗМІ щодо того, що Росія відмовляється від участі в нормандському форматі, 7 грудня під час телефонної розмови президента Росії Володимира Путіна та канцлера Німеччини Ангели Меркель, Росія підтвердила готовність продовжувати роботу в нормандському форматі,
– сказала Мендель.

А от Леонід Кравчук, керівник української делегації в ТКГ, говорив: якщо з боку Росії не буде ніяких зрушень у переговорному процесі, Україна може наполягати на посиленні санкцій. Мова йшла про пропозицію відключити Росію від міжнародної платіжної системи SWIFT.

Дивіться відео сюжету 24 каналу: чого вдалося досягти Україні через рік після саміту у Парижі

У другій частині матеріалу сайт 24 каналу розкаже про те, як далі можуть розвиватися перемовини країн нормандського формату.