Рік роботи уряду: злети та падіння Кабміну Шмигаля
На засіданні Кабміну вранці 3 березня його очільник у форматі "стриманий оптимізм" прозвітував про рік роботи та дав зрозуміти, що вона має оцінена десь на 4 з плюсом.
На це натякає ролик на 16 хвилин, в якому, крім того, що Аваков нарешті вивчив українську, були представлені й інші здобутки уряду Шмигаля та обережно зазначені нові виклики для урядовців.
Читайте також Ми не тримаємось за посади, – Шмигаль підсумував рік роботи уряду
Рік роботи Уряду Шмигаля:
Кризовий менеджер
Дениса Шмигаля призначали на посаду у непростих умовах. Після провалу уряду Олексія Гончарука, коли буквально за пів року були фактично знищені усі позитивні напрацювання прем'єра Гройсмана, в колишньому співробітнику Ріната Ахметова президент побачив кризового менеджера та доручив рятувати економіку. Парламент проти не був.
Хто такий Денис Шмигаль – одне з найпопулярніших питань 2020 року:
Денис Шмигаль приходив у якості "технічного прем'єра", що мав все пофіксити. На зміну холерику Гончаруку прийшов стриманий та навіть флегматичний 44-річний фахівець з досвідом реальної роботи. Він обрав собі роль скромного “роботяги”, що воліє залишатись у тіні та всім своїм виглядом показувати, що дуже зайнятий важливими державними справами. Звісно, не забував Шмигаль й про піар, але виходило стримано та якось навіть доречно.
Ця стратегія докорінно відрізнялась від попередників, але принесла користь на довгій дистанції. Нині український прем'єр має репутацію людини слова, що займається своєю справою у складних умовах. А ще має впливового "близнюка" з ЄС.
Шмигаль подякував Шарлю Мішелю та Євросоюзу за підтримку / Фото kmu.gov.ua
Щоправда, коли Шмигаль наважується на експромт, як у випадку з вимогою пояснень від віцепрем'єра Уруського чи питанням водопостачання до Криму, виходить не дуже добре. Але команда піарників прем'єра вміє працювати з негативом, тому нині про ті "зашквари" пам'ятають хіба журналісти.
Денис Шмигаль працює з негативом:
Боротьба з коронавірусом
На початку березня 2020 року, схоже, ніхто не розумів, що це були лише квіточки. Ягідками стала пандемія COVID-19, що завдала болючого удару по українській економіці.
Жоден з високопосадовців не зумів спрогнозувати масштабів епідемії, а тому довелось у розпал першої хвилі міняти міністра охорони здоров'я. Саме новий очільник МОЗ – Максим Степанов – став обличчям боротьби України з коронавірусом. Степанов та головний санітарний лікар Ляшко взяли на себе весь шквал критики (в більшості – конструктивної), але наразі можна констатувати, що ситуація з COVID-19 в Україні не є критичною, нам вдалося уникнути найстрашніших варіантів розвитку подій, дочекатися початку вакцинації та відбити атаку антивакцинаторів (щоправда, за допомогою союзників – Великої Британії та Канади).
Шмигаль та Ляшко / Фото kmu.gov.ua
Що це було – диво, посмішка фортуни, маленьке покращення перед третьою хвилею чи злагоджена робота профі – питання відкрите.
3 березня 2021 Шмигаль анонсував "третю хвилю" й саме те, як держава буде боротися з новим сплеском пандемії, дасть оцінку роботі уряду.
Економіка
Оцінювати роботу Кабміну Шмигаля доволі важко, адже є чимало суб'єктивних моментів, з якими не стикалися й не мали справи попередники. В першу чергу, це пандемія COVID-19. Також складно порівнювати, адже на фоні уряду Гончарука у позитивному світлі буде виглядати практично кожен, а уряд Гройсмана мав сприятливу кон'юнктуру на міжнародних ринках.
За рік роботи діяльність уряду в царині економіки можна охарактеризувати як "латання дірок".
Бюджет-2020 було провалено, але все списали на COVID-19 / Фото kmu.gov.ua
Ситуація в економіці була складною, але вдалося уникнути венесуельського варіанту та "голодних бунтів" – людей заспокоїли виплатою "вертолітних грошей" та підвищенням мінімальної зарплати. Популістські заходи лягли тягарем на платників податків і спричинили посилення інфляції, але інакше в Україні не можуть.
Читайте також Олігарх під ковпаком: біографія Дмитра Фірташа
Ну, а спонсором всього цього став Міжнародний Валютний Фонд. Та ще трошки – платники податків, надходження від яких у 2020 році навіть зросли у порівнянні з попередніми роками.
Поспішіть отримати пенсії – їх незабаром не стане:
При цьому не можна не відзначити важливих стратегічних рішень, що мають у майбутньому оздоровити українську економіку. По-перше, у березні 2020 року Верховна Рада нарешті запустила ринок землі. По-друге, було суттєво знижено процентні ставки та малий і середній бізнес отримав доступ до "дешевих грошей". Також було створено ринок газу та електроенергії. Нині Україна планує новий етап приватизації та залучення іноземних інвестицій шляхом створення концесій.
Шмигаль та Ткаченко / Фото kmu.gov.ua
Без Hyperloop
Навесні 2020 року влада пафосно заявила про створення спеціального "антиковідного фонду". Щоправда, цих 66 мільярдів гривень медики не побачили, а згодом чиновники взагалі повідомили, що то була метафора.
Проєкт "Велике будівництво" / Фото kmu.gov.ua
Куди ж пішли чималі гроші? 3 мільярди забронював за собою вічний голова МВС Арсен Аваков, 10 мільярдів – на виплати бюджетникам, лише 16 мільярдів – все ж нарізали за цільовим призначенням, тобто, на боротьбу з COVID-19. Решта грошей (тобто половина) з фонду пішла на програму "Велике Будівництво".
Моральність такого розподілу коштів – сумнівна й нагадує дилему з байки про "шашечки чи їхати", але дороги та мости дійсно будуються. У 2020 році Україна отримала 6500 км автошляхів, зроблених по-людськи.
Відремонтовані дороги – давня мрія президента Зеленського, у Кабміні вирішили з ним не сперечатись. Власне, вершки з проєкту знімає не Кабмін, а Офіс Президента, але результат вже відчули українці. Щоправда, довелось відмовитись від "гіперлупу", але про те шкодує, мабуть, лише одна людина.
На будівництві / Фото kmu.gov.ua
Втім, амбіційних проєктів вистачає і без Омеляна. Один з них – відновлення української космічної програми. Поки що до заяв урядовців ставляться як і до "гіперлупу", але, як воно буде насправді, покаже час.
Крім доріг, програма "Велике будівництво" передбачає появу нових шкіл та дитячих садочків, а також спортивних об'єктів.
Енергетичний пасьянс
Ситуація в енергетиці була чи не найскладнішою. Саме тут почалась політики, оскільки перетнулись інтереси олігархів, які тягнули кожен у свій бік український енергетичний віз. Кабміну довелося маневрувати, щоб не образити того ж Ахметова (коштом простих українців). З Коломойським влада поводилася менш делікатно (його менеджерів нарешті прибрали з "Центренерго"), але змушені були погодитись на вигідний йому експорт енергії з Росії.
Наприкінці 2020 року Кабмін, щоб не робити боляче простим українцям, зробив боляче олігарху Фірташу, коли позбавив його надприбутків, які він планував заробити на збільшенні тарифів на газ. У підсумку влада вдалася до фактичного ручного регулювання й скасування власних "реформ". Це заспокоїло людей, але у перспективі віщує великі проблеми у міжнародних судах.
Скандали та підводні течії
У добу інтернету і соцмереж скандалів уникнути не вдається нікому. Уряд Шмигаля – не виключення. Сам він провів рік нудно і практично без "зашкварів", чого не скажеш про його підлеглих.
Деякі скандали вдалося зам’яти, як у випадку з візитом міністра транспорту Криклія до Казахстану, деякі стали показовою громадянською стратою – як у випадку з заступника міністра важкої промисловості Немилостивого. Деякі, як у випадку зі звинуваченнями у плагіатів міністра освіти Шкарлета, вщухли самі по собі.
Чимало скандалів було й через COVID-19. Втім, ні історія з комерційними рейсами "Мрії", ні порушення карантину "Епіцентром" чи елітними ресторанами по репутації голови Кабміни не вдарили – критики цілились у президента чи клерків його Офісу, а Шмигаль, як другорядна ціль, залишався здебільшого осторонь.
Власне, таким є і зараз. Соціологія не показує його як самостійного політика, а тому він і досі не становить загрози для політичних важковаговиків, а тому – може й надалі займатися своєю роботою.
Нормальний прем'єр за свої гроші: