Атака на одну країну – це атака на весь ЄС, – у Брюсселі відповіли на погрози Москви

Водночас у Єврокомісії заявили про посилення оборонних ініціатив на тлі зростання напруження. Про це пише "Європейська правда".

Дивіться також "Більше не можуть приховувати": які плани Путіна провалилися і що буде далі – інтерв'ю полковника Британії 

Як відреагував Європейський Союз на погрози Москви?

Європейський Союз виступив із жорсткою заявою у відповідь на погрози Росії на адресу країн Балтії. У Брюсселі підкреслили, що будь-яка агресія проти однієї з держав-членів буде розцінюватися як напад на весь ЄС і матиме відповідні наслідки.

Про це 7 квітня заявив речник Єврокомісії Тома Реньє, коментуючи заяви Москви щодо Литви, Латвії та Естонії. За його словами, позиція Євросоюзу є чіткою та незмінною: "напад на одну державу-члена означає напад на весь Союз". У Єврокомісії також підтвердили, що уважно стежать за риторикою Росії та вже ознайомилися з повідомленнями про відповідні погрози.

У Брюсселі наголосили, що безпека кожної країни-члена є спільною відповідальністю всього Європейського Союзу. Саме тому на тлі зростання ризиків ЄС активно розвиває оборонні механізми та інструменти реагування на сучасні загрози.

Зокрема, у Єврокомісії нагадали про ключові ініціативи, які мають посилити захист Євросоюзу від зовнішнього втручання. Йдеться про розвиток систем протидії безпілотникам, реалізацію проєкту "Повітряний щит", а також ширші програми з протидії гібридним загрозам і зміцнення координації оборонної політики між державами-членами. 

У Брюсселі підкреслюють, що ці заходи мають як короткострокову, так і стратегічну мету – підвищення загальної безпеки ЄС.

Що відомо про погрози Росії?

Заява Єврокомісії пролунала на тлі різких висловлювань з боку Росії. У Москві заявили, що нібито попередили країни Балтії про "наслідки" через їхню можливу причетність до українських ударів по території Росії. Речниця МЗС Росії Марія Захарова стверджувала, що Литва, Латвія та Естонія нібито дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для атак, зокрема по портах на Балтійському морі.

Вона пригрозила, що у разі ігнорування цих попереджень країни Балтії "матимуть справу з відповіддю". Подібні заяви раніше лунали й з боку Кремля, зокрема від речника президента Росії Дмітрія Пєскова.

Водночас у країнах Балтії ці звинувачення рішуче відкидають. Там наголошують, що Росія веде цілеспрямовану дезінформаційну кампанію. В Естонії прямо заявили, що жодних дозволів Україні на використання повітряного простору для ударів не надавали. У Латвії назвали заяви Москви маніпулятивними та висловили офіційний протест. Аналогічну позицію зайняла і Литва, де закликали не піддаватися інформаційним провокаціям.

Українська сторона також пояснила інциденти з потраплянням безпілотників на територію країн Балтії. У Міністерстві закордонних справ зазначили, що ймовірною причиною є дія російських засобів радіоелектронної боротьби, які можуть збивати дрони з курсу.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може навмисно впливати на траєкторію безпілотників, щоб вони потрапляли на територію сусідніх держав і таким чином створювали додаткову політичну напругу між Україною та її партнерами.

Європа змінює оборонну політику і цікавиться ядерною зброєю: що відомо?

• Європейські держави вперше за десятиліття повернулися до обговорень власного ядерного стримування. Поштовхом стали сумніви щодо гарантій безпеки з боку США та загроза з боку Росії. Ідея передбачає як розширення "ядерної парасольки" Франції, так і потенційний розвиток власних оборонних можливостей окремих країн. 

• Ексміністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер також заявив, що Німеччина повинна працювати над створенням ядерної зброї у співпраці з європейськими союзниками. Хімік Райнер Моорманн вважає, що технічно Німеччина здатна створити атомну бомбу за три роки.