Росія пояснила, чому скликала Радбез ООН щодо українського закону про мову
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя переконує, що український закон про мову порушує мінські угоди. Крім того, він наголосив, що для України питання про мову є корінною причиною внутрішнього конфлікту (так Кремль називає війну на Донбасі), і саме через нього офіційний Київ втратив Крим і розпочалося війна на Донбасі.
За словами постпреда Росії, російсько-український конфлікт не існує, натомість є "внутрішньоукраїнський конфлікт і є криза щодо взаємин України та Росії, яку створило попереднє українське керівництво".
Читайте також: МЗС Угорщини сподівається, що Зеленський змінить закон про мову
Росія запросила провести це засідання через підписання закону про мову з боку п’ятого українського президента Порошенка. Справді, закон набуває чинності у середині липня, а деякі його положення почнуть застосовувати упродовж кількох років, але це не скасовує його суть. На наше тверде переконання, цей закон прямо порушує дух і букву комплексу заходів із реалізації мінських угод, які Радбез ООН затвердив і підтримав своєю резолюцією від лютого 2015 року. Таким чином, мовиться про порушення рішень Ради Безпеки,
– стверджує він.
Крім того, Кремль вустами Небензі звинуватив Київ у тому, що ЗСУ здійснюють обстріли мирних жителів на Донбасі, що Україна не висловлює жодного бажання припинити вогонь і законодавчо встановлювати статус для окупованих територій на Сході України, здійснювати обмін полоненими тощо.
"Однак, важливість цієї проблеми виходить далеко за рамки ухваленого в Україні закону. Хочемо нагадати, що право на мовне самовизначення прямим текстом закріплено у комплексі заходів не випадково. Мовне питання, по суті, запустило у 2014 році відцентрові тенденції в Україні", – додав так званий дипломат.
Він нагадав, що одним з перших рішень влади, що прийшла після Майдану, було скасування закону про статус російської мови. За його словами, саме після такого кроку у східних регіонах України "мовчазне невдоволення через події на Майдані почало трансформуватися у боротьбу за збереження національної культурної ідентичності".
"Ми є переконаними, що Радбез мав надіслати новому українському керівництву чіткий сигнал про необхідність курсу на єдність і згуртування українців, а не на їхнє розділення. Адже саме згуртування суспільства є найкращою гарантією стійкого політичного врегулювання. Власне цей сигнал, як ми могли будувати висновки, зробив центральним під час своєї інавгурації Президент України Володимир Зеленський. Але наразі так вважають не всі, і заклики щодо витіснення російської мови з боку українських націоналістів не стихають", – підсумував Небензя.
Те, що Росія скликатиме Радбез ООН через український мовний закон стало відомим 18 травня. Відповідне засідання відбулося 20 травня, проте ініціативу Росії до порядку денного так і не внесли – внесення ініційованого Кремлем питання підтримали лише 5 членів, 6 висловилися проти та 4 утрималися.
Читайте також: Засідання Радбезу ООН щодо указу Путіна про паспорти РФ на Донбасі: головне
Раніше постійний представник України в ООН Олег Ніколенко підкреслював, що у такий спосіб Кремль намагався політизувати винятково внутрішнє українське питання. Він наголосив, що функціонування української мови в Україні ніяким чином не загрожує міжнародному миру та безпеці.
Такої ж думки, дотримуються і міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Чиновник вважає, що РФ свідомо махлює з поняттями "етнічний росіянин" і "російськомовна людина", "ставлячи між ними знак рівності й присвоюючи собі право захищати їх навіть збройно".
Саме під гаслами "захисту російськомовних" Росія окупувала в 2014-му Крим та Донбас і намагалася створити на нашій землі свою фейкову "Новоросію",
– заявив міністр.
За його словами, з російською в Україні немає жодних проблем, натомість проблеми є з тими представниками Росії, "хто не хоче бачити незалежної соборної України та української політичної нації".
Що передбачає закон про мову?• Українською мовою мають спілкуватися всі державні службовці, а за невиконання закону їх штрафуватимуть.
• Перед прийняттям на роботу чиновники мають скласти тест на знання української мови. Для тих, хто не знає мову на достатньому рівні, держава організовуватиме спеціальні навчання.
• До відвідувачів у закладах харчування та магазинах мають звертатися українською. Якщо клієнт спілкується українською, його мають обслуговувати українською. Якщо звертається російською, то немає проблеми, щоб обслужити його російською. Те саме з англійською чи німецькою, якщо персонал ними володіє.
• Якщо мовні права порушуватимуть, то можна буде звернутись до мовного уповноваженого або держпродспоживслужби.
• За систематичне порушення штрафуватимуть.
Закон про мову у деталях: інфографіка 24 каналу
