Росія займається розхитуванням ситуації у балканському регіоні, – експерт
У заворушеннях у парламенті Македонії, що відбулися ввечері 27 квітня, може бути вплив Росії, яка останнім часом системно займається розхитуванням стабільності на Балканах, зокрема, у Чорногорії, Боснії та Герцеговині, а також Македонії.
Таку думку в коментарі сайту "24" висловив експерт-міжнародник, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.
"Навіть говорять про підтримуваних Росією так званих "православних радикалів", які, власне і захопили парламент", – прокоментував він.
Однак, наголошує Сушко, треба зважати на те, що внутрішніх факторів нестабільності в Македонії теж вистачає. Адже наразі ця країна розділена між македонською більшістю та албанською меншістю, що зростає і вимагає все більшого представництва, врахування своїх культурних, мовних і політичних вимог, зокрема визнання албанської мови другої державної.
За Конституцією саме президент Македонії вносить кандидатуру прем'єра. Його роль тут є важливою у формальному плані. Президент, будучи представником попередньої владної коаліції, відмовлявся виконувати свої конституційні обов'язки і вносити кандидатуру від нової більшості. Це уже збурило ситуацію,
– відзначив Сушко.
За його словами, міжнародні спостерігачі, зокрема Європейський Союз, вважали такі дії президента Македонії незаконними.
Експерт вважає, що у найгіршому випадку заворушення в Македонії, можуть призвести до паралічу місцевої влади, перетворення країни на нефункціональну державу.
Тому, переконаний Сушко, необхідно провести серйозні переговори між сторонами з урахуванням результатів парламентських виборів у грудні минулого року. Не виключає експерт і дострокових парламентських виборів – у випадку, якщо сторони не знайдуть рішення.
Нагадаємо, протестувальники в Македонії штурмували будівлю парламенту в столиці країни Скоп'є після того, як спікером законодавчого органу було обрано етнічного албанця.
Як відомо, ще від грудня 2016 року – парламентських виборів в Македонії – у цій країні триває політична криза. Правляча консервативна партія та соціал-демократи не можуть домовитися щодо надання окремих вимог албанській етнічній меншині.