Труднощі ворога біля Осколу

Сенс цих дій зрозумілий. Очевидно, що в межах дій з ліквідації "відрізаної" частини нашого оперативного плацдарму на східному березі Осколу, які, ймовірно, передбачають і захоплення самого Куп'янська, противник мусить створити плацдарм достатньої тактичної глибини на північ та південь від міста. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

До теми Удар по полігону окупантів, Трамп розповів про лист від Зеленського: хронологія 1106 дня війни

Поки що війська 1-ї ТА противника не можуть наблизитися до виконання цього завдання. Ширина їхнього прориву до річки Оскіл на південь від міста в районі села Кругляківка не перевищує 6 кілометрів по прямій лінії.

Зрозуміло, що вся ця смуга прострілюється з обох флангів досить широким спектром засобів ураження, не кажучи вже про безпілотники. У таких умовах підтягування до річки і концентрація там значних сил для прориву на протилежний берег Осколу, особливо з важким інженерним обладнанням, необхідним для переправи через водну перешкоду, це, скажімо так, дуже спірне заняття з погляду шансів на успіх.

Очевидно, що росіянам необхідно розширювати свій прорив до річки на південь від міста. Ймовірно, противник найближчим часом активізується не лише вздовж річки, а й на флангах цього клину, можливо, із залученням 15-го МСП зі складу 2-ї МСД, частини сил 47-ї танкової дивізії та 27-ї ОМСБр.

Дивна поведінка російського командування

На Торецькому та Костянтинівському напрямках, за інсайдерською інформацією, нарешті почали фіксувати підрозділи 150-ї МСД та 20-ї МСД зі складу 8-ї загальновійськової армії, перегрупованої туди з півдня. Зокрема:

  • у районі Торецька в бій ввели щонайменше 2 батальйони зі складу 103-го МСП 150-ї МСД та до двох танкових рот зі складу 163-го ТП;
  • там же фіксується висування одного з батальйонів 102-го МСП 150-ї МСД у "першу лінію", на цьому ж напрямку активно діють розвідувальна та штурмові роти 102-го МСП;
  • у напрямку Воздвиженка – Тарасівка фіксуються підрозділи 242-го МСП зі складу 20-ї МСД (також, десь до 2-х батальйонів), підтягується 33-й МСП;
  • можливо, найближчим часом батальйон 255-го МСП тієї ж 20-ї МСД введуть у бій у напрямку Єлизаветівки або нещодавно відбитої ЗСУ дорожньої розв'язки на трасі Покровськ – Бахмут.

Чесно кажучи, у мене було дещо інше уявлення про початок "наступальної операції" противника в напрямку Костянтинівки. Головним "актором" якраз мала стати 8-ма ЗВА з двома, нібито повнокровними мотострілецькими дивізіями у своєму складі.

Згідно з класичними канонами, командування противника повинно було приховано повністю зосередити з'єднання армії в якихось заздалегідь обраних районах, в максимально можливому складі. А далі почати раптовий концентрований наступ усіма зосередженими силами.

Читайте також Україну чекають складні тижні

Натомість ми спостерігаємо поступове введення у бій частин армії. Образно кажучи, "по чайній ложці на годину". Підготовлена оборона противника явно не проривається.

Чому так відбувається – питання риторичне. Хоча, звичайно, можу допустити відразу кілька причин.

1. Російське командування вирішило вводити в бій 8-му ЗВА поетапно, вважаючи, що для прориву оборони ЗСУ на цих напрямках вистачить лише частини її сил. А більшу її частину доцільніше буде використати після цього, у глибині оборони ЗСУ, для максимально глибокого та швидкого просування.

2. Рівень боєздатності частин та з'єднань 51-ї ЗВА, які, за ідеєю, мали б забезпечити введення 8-ї ЗВА в бій, настільки низький, що 8-ма ЗВА змушена сама займатися цим питанням, виділяючи для цього окремі частини зі свого складу. Це цілком може бути правдою, оскільки 51-ша ЗВА росіян, в смузі якої й повинні вводитися у бій полки та дивізії 8-ї ЗВА, вже кілька місяців веде важкі наступальні бої в районі Торецька та Воздвиженки. Звичайно ж, зазнаючи при цьому значних втрат.

3. Ну і найменш ймовірна причина полягає в тому, що 8-ма ЗВА банально "ротує" 51-шу ЗВА, яка вже встигла "сточити" свої бригади в 4-місячних боях за Торецьк і в районі Воздвиженки. В такому разі можливо допустити, що ніякого "глибокого" наступу на Костянтинівку противник поки що не планує і поступове введення у бій 8-й ЗВА є цілком логічним.

Але це, на мій погляд, не відповідає дійсності, тобто не узгоджується із логікою розвитку загальної оперативної ситуації на 3-х суміжних операційних напрямках – Краматорському, Торецькому і Костянтинівському. Як мінімум, той факт, що армії УВ противника "Південь" нарешті зібралися до купи, причому саме на цих напрямках, говорить про протилежне. Вони явно діють в межах якогось спільного плану.

Зауважте Цей нюанс не помітний одразу: якою лазівкою ЗСУ скористались біля Покровська

У зв'язку з цим вороже командування, очевидно, виношує цілком читабельний план – спочатку одночасно прорватися на Костянтинівку і Дружківку, а потім вийти на Краматорськ і Слов'янськ з півдня.

Ще однією причиною такого дивного способу введення в бій частин і підрозділів 8-ї ЗВА може бути банальне спізнення з розгортанням через низку причин.

При цьому всі плани і графіки летять до біса, а тому сили армії вводяться в бій поспіхом, у міру надходження в нові райони свого бойового призначення. Особливо тоді, коли ціла орда "верхніх" полководців із великими зірками кричить і тупотить смугастими ногами, вимагаючи результату "тут і зараз", а політичне керівництво виявляє нетерпіння. Тут мимоволі поженеш всіх і відразу, прямо "з коліс" в бій...

Подивимося, як все це буде відбуватися на цих напрямках далі. Наразі введення в бій окремих підрозділів зі складу 8-ї ЗВА ніяк не вплинуло на загальну динаміку. Ворог досі намагається "дозахопити" Торецьк та "розвинути успіх" на північ та північний схід від Воздвиженки. Результати при цьому – мінімальні.

Ситуація на Великомихайлівському напрямку

127-ма МСД окупантів зі складу 5-ї ЗВА вперто намагається повністю взяти під контроль район Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле. Робить це для того, щоб забезпечити з флангу подальший "прорив" сусідньої 36-ї ЗВА в бік населених пунктів Комар та Одрадне.

Зараз передовим підрозділам 127-ї МСД противника вдалося захопити Бурлацьке, але вони змушені вести вперті бої за Привільне, не маючи суттєвого просування на Вільне Поле. Тому росіяни намагаються обійти його з півночі, атакуючи між Бурлацьким та Привільним. При цьому, за останні 3 дні вони просунулися приблизно на 1 кілометр.

Наскільки я розумію, у командування УВ "Схід" є цілком чіткий і однозначний наказ – прорватися на трасу Запоріжжя – Донецьк і перерізати її десь в районі між Комаром і Одрадним, просуваючись по обидва береги річки Мокрі Яли.

Однак, судячи з усього, командуванню УВ "Схід" доведеться виконувати це завдання виключно власними силами та засобами. Ситуація ускладнюється для нього тим, що значна частина цього угруповання діє на Новопавлівському напрямку для блокування угруповання ЗСУ, яке обороняється по рубежу Преображенка – Розлив.

Думаю, цим і пояснюється "заощадливість" командування УВ "Схід", яке відвело частину сил 5-ї та 36-ї ЗВА в резерв і намагається прорватися на північ лише частиною своїх сил. Якби не придані цьому угрупуванню 40-та та 336-та обр МП, які виконують роль своєрідної ударної тактичної групи всього угруповання, для УВ "Схід" ситуація склалася б ще проблематичніше.