Лише за два дні (5 та 6 жовтня) одразу кілька цивільних торговельних суден стали жертвами атак або інцидентів в чорноморській акваторії – і не просто в безпосередній зоні ведення бойових дій, а у виключній європейській зоні країн НАТО – Румунії і Болгарії. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

5 жовтня турецьке судно "Royad Mammadov", яке перевозило кукурудзу з українського порту Ізмаїл до Італії, зазнало пожежі на морських кордонах Румунії з летальними втратами серед екіпажу. Вже наступного дня поблизу Болгарії уражені два торговельні судна ("ALFA WATAN" та "ABLE"). Триває експедиція з пошуку моряків.

Хоч лідери Румунії і Болгарії не приховують емоцій щодо кричущих випадків порушення міжнародного права, вони чомусь поки офіційно не вказують на винуватця двох терористичних актів – Російську Федерацію.

Росія розпочинає війну проти НАТО на морі

Місце нанесення ударів по цивільних суднах – це принципово важлива деталь, оскільки йдеться вже не лише про українські порти, а про міжнародне торговельне судноплавство.

Тут вже неможливо вдаватися до "стриманих заяв" і "спускати на гальма" черговий епізод російського терористичного свавілля. Удари відбулись в економічній зоні європейських країн. Ближче – лише атака на територіальні води НАТО.

Російська сторона свідомо йде на загострення, відчуваючи власну "безкарність". Кремлівський диктатор вже неодноразово погрожував "відповіддю" за затримку суден "тіньового флоту", і він переходить до дій у типовий для російської сторони спосіб. Якщо потенціалу військового флоту не вистачає для створення повноцінних загроз для провідних морських сил НАТО, країна-агресор вдається до обстрілів цивільних суден. Поки НАТО займається політикою стримування і виробленням механізмів протидії військовим загрозам, Росія вже розпочала цю війну на морі.

І саме тут виникає питання, яке значно ширше за один конкретний інцидент: чи може держава, дії якої створюють системну загрозу для безпеки цивільного судноплавства, одночасно брати участь у визначенні правил, за якими це судноплавство працює?

Міжнародна морська ізоляція Росії

Один з ключових майданчиків в сфері морського права – Міжнародна морська організація (IMO) – вже неодноразово була змушена реагувати на атаки проти торговельних суден з боку росіян.

Проте виключно декларативних мір вже недостатньо. Необхідно виходити із справжнього парадоксу: держава, що руйнує систему міжнародної морської безпеки, надалі залишається її учасницею. Вказану тенденцію треба виправляти та рухатись до подальшої ізоляції.

Ба більше, позитивні прецеденти на вказаному напрямку вже мали місце. Зокрема, у листопаді 2025 року Росія не була обрана до Ради IMO на 2026 – 2027 роки.

Рада – це виконавчий орган IMO, який контролює роботу організації між сесіями Асамблеї. До Ради входять 40 держав, які обираються Асамблеєю IMO, і перебування за межами її складу країни-агресора – це позитивний дипломатичний досвід України. Тоді українська делегація представила державам-членам аргументацію щодо несумісності дій Росії з принципами міжнародного морського права, безпеки судноплавства та захисту морського середовища.

Трагічні інциденти в економічних зонах Румунії і Болгарії – це основа для продовження наступних етапів кампанії з ізоляції Росії. Стратегічна мета – підняття і подальша робота над виключенням Росії з ІМО.

Хоча правові норми міжнародної інституції передбачають добровільний вихід країн-учасниць, а не виключення за клопотанням іншої сторони, доцільним виступає ініціювання питання про внесення відповідних правових змін або окремих санкцій проти країни, яка своїми діями порушує міжнародне право.

Чи вбивство громадян третьої країни росіянами є приводом для подібних дипломатичних дій? Безумовно. Необхідна подальша координація між Україною, Румунією і Болгарією щодо розслідування трагічних епізодів та висунення прямих обвинувачень проти Росії.

Звичайно, досягнення стратегічної мети буде складним завданням, реалізація якого потребуватиме часу та значних зусиль. Однак вже на проміжних етапах Україна має змогу надати новий імпульс формуванню навколо себе "антиросійської коаліції" серед країн-учасниць ІМО, які занепокоєні тим, що їхні судна можуть бути безпідставно вражені агресором в міжнародних водах.

Асиметричні відповіді для стримування "тіньового флоту"

Не варто забувати і про асиметричні дії, де в основі українських дій може виступатиме ініціатива щодо посилення екологічних вимог і критеріїв до міжнародних суден та провадження відповідних правових і регулюючих норм через майданчик ІМО.

Формування чіткої правової бази, яка посилюватиме вимоги до віку, технічного стану, страхування, техогляду та інших параметрів кораблів під приводом нових екологічних вимог, має перспективи стати найбільш дієвою контрмірою.

Якщо Україна через ІМО ініціює жорсткі міри контролю над суднами з "підвищеним екологічним ризиком" та зможе провести відповідні зміни, до прикладу, до "Морської конвенції щодо запобігання забрудненню суден", більшість російського "тіньового флоту" потрапить під удар. З огляду на їхні критичні терміни експлуатації та стан, важко очікувати здатності пройти перевірку відповідного рівня.

Нові "правила гри" дозволять українським партнерам, зокрема, на Балтійському морі, підняти питання про можливість ретельнішого перевірення ризикованих суден та мінімізувати можливість використання вказаного маршруту для перевезень російських енергоносіїв.

Росія вже давно порушує усі міжнародні морські норми, але у жовтні вона зробила ще один крок в напрямку ескалації. Ігнорувати його неприпустимо. Лише комплекс прямих і асиметричних правових заходів дозволить продемонструвати рішучу відповідь міжнародної спільноти. Якщо цього не буде, не варто дивуватися, якщо росіяни підуть на ураження наступного судна вже у територіальних водах НАТО.