За даними джерел 24 каналу в розвідці, напередодні початку контрнаступальних дій сил оборони України російське командування достатньо швидко переїздило з правого берега Дніпра на лівий, але при цьому перекидало чималу кількість резервів для покращення ситуації та спроб утримання Херсону.

Дивіться також На Херсонщині кадировці масово розстрілюють мобілізованих з окупованого Донбасу

Генерали цілком розуміли, що у випадку остаточного знищення мостів та взяття ліній комунікацій під вогневий контроль з боку ЗСУ, вони не зможуть постачати на передову ані боєкомплект, ані їжу. Але й на виконання "жесту доброї волі" у путіна не погоджувалися.

Загинути не можна відступати

  • Вище військово-політичне керівництво росії під час аналізу ситуації на правобережжі Херсонщини вирішили, що перекидання смертників у своєрідну пастку буде найкращим рішенням для збереження єдиного захопленого під час повномасштабної війни обласного центра.
  • Російські генерали втекли з Херсона, але посилили своє угруповання попри розуміння того, що шансів на виживання у солдатів практично не буде.
  • У путіна розсудили, що здача стратегічно значущого міста буде величезним політичним ляпасом для всієї москви. Тому замість відступу та уникнення фактичного оточення угруповання росія навпаки збільшила кількість особового складу на правому березі Херсонської області.
  • Через це у пастці опинилися деякі "елітні" підрозділи загарбницької армії, чимала кількість бойовиків так званих "ДНР" та "ЛНР", а також багато мобілізованих на Донбасі цивільних.
  • Офіцери гарантували особовому складу, що у разі чого до них прибуватиме підкріплення, що штаби ніколи не допустять зриву постачання всього необхідного. При цьому командування цілком розуміло, що ніякого нормального забезпечення у війська не буде.
  • Натомість путін вирішив утримати свої політичні здобутки за будь-яку ціну, суворо заборонивши командуванню дозволяти терористичним військам відступати з позицій та зберігати своє життя.

Всі ці чинники призвели до того, що у перші ж дні контрнаступу чимале угруповання зведеного окупаційного війська опинилося у безвихідній ситуації. Застосовувати тактику вогневого валу загарбники не деяких ділянках фронту не могли через брак боєприпасів. Спроби привезти нові снаряди не призвели ні до чого, окрім знищення колон із вантажем.

Як і можна було легко спрогнозувати, разом із БК в окупантів та терористичних військ достатньо швидко почали закінчуватися їжа та вода. Через це у певних підрозділах почалися бунти.

Бойовики панікують, а росіяни прощаються з родинами

Фактично весь задум російського командування щодо оборони правобережжя Херсонщини полягав у тому, аби перекинути під обласний центр більше людей та змусити їх відчайдушно боротися за своє життя. Через постійне накачування пропагандистськими наративами на деяких позиціях загарбники та бойовики подекуди б'ються до останнього, як загнані у кут звірі.

Терористи так званих "ДНР" та "ЛНР", а також мобілізовані на Донбасі здебільшого втратили бойовий дух та почали вимагати від керівництва, аби їх в якийсь спосіб переправили на інший берег Дніпра. Російським офіцерам гасити такі бунти стає дедалі важче.

Що ж стосується строковиків та контрактників ЗС росії, то вони також не відчувають піднесеного настрою від власних перспектив. Деякі окупанти дзвонять рідним та пояснюють їм, що додому вони вже не повернуться.

Терористами з Донбасу затикають дірки

Втім, попри те, що ситуація на Херсонщині є не дуже позитивною для всього зведеного загарбницького війська, в окупантів все одно розквітає дідівщина. Навіть у фактичному оточенні російські військові продовжують ставитися до жителів Донбасу як до людей другого сорту. У випадку прориву позицій, ворожі десантники змушують бойовиків ОРДЛО залишатися та прикривати власний відхід.

Крім того, тих мобілізованих, які бунтують та не хочуть брати участь у бойових діях, під страхом смерті женуть на передову загородзагони кадировців. При цьому перед роздачею магазинів із патронами мобілізованим забороняють здаватися у полон.