Розробник українського суперболіда випередив час, але так і залишився невідомим світові
На рахунку Володимира Нікітіна 16 спортивних автомобілів та 9 рекордів швидкості.
Декому для таких досягнень потрібне конструкторське бюро й команда професійних механіків, а от у харків’янина була звичайна лабораторія автодорожнього інституту та декілька студентів.
Одне з найвідоміших творінь Нікітіна — "Харків-5", на якому вперше в Радянському Союзі вдалося досягти швидкості 200 кілометрів на годину. Та конструктор знав, що справжні рекорди ще попереду.
Секретною зброєю став перероблений двигун з автомобіля "Победа", який Нікітін обладнав наддувом. Тоді об’єм двигуна зменшився на півлітра, зате потужність зросла аж у 4 рази, так що на звичайній трасі Сімферополь-Джанкой автомобіль, що дістав назву "Хаді-6", промчався зі швидкістю 282 кілометрів на годину. Цей рекорд протримався 10 років.
Швидкості зростали, автомобільні траси їм уже не підходили, тож наступні досягнення встановлювали на солоному озері Баскунчак. Справжньою сенсацією мав стати "Хаді-7". Після укомплектації боліда газотурбінним двигуном від гелікоптера він мав усі шанси показати на спідометрі 400 кілометрів на годину.
На жаль, на озері почали добувати сіль, тож їздити там було неможливо. Харків’янину нічого не залишалось, як перейти на трасу і встановити рекорд прискорення. На дистанції один кілометр з місця 55-річний Володимир Нікітін розігнався до 320 кілометрів на годину. Звісно, непогано, але команда знала, що "Хаді-7" міг показати більше.
Навесні 1968 року харків’янин зі своїми студентами затіяв грандіозний проект — суперболід "Хаді-9", який мав розганятися до 1200 кілометрів на годину, тобто до надзвукової швидкості. І знову проблема – де ж тестувати? Про автомобіль дізнались американці й запросили Нікітіна до США позмагатися з їхніми моделями на озері Бонневіль.
Дивіться також: Український геній, якого визнали у світі, але ганьбили на батьківщині
Та радянські конструктори не наважилися поїхати до ворожої країни та ще й чужим коштом. Так і не відомо, якої швидкості досягнув би "Хаді-9", але інженери запевняли, що — 700, а то й 800 кілометрів на годину з нього точно можна було витиснути.
2010 року учні Нікітіна таки встановили свій рекорд. Щоправда, не зі швидкості, а з енергоефективності. Модель "Хаді-34" проїхала 570 кілометрів, а це відстань від Києва до Львова, — лише на одному літрі пального.