Здавалося б — показники ж покращились? Покращились. Значить, все правильно робиться? Значить, правильно.
Читайте также: Чому без подолання корупції Україна не зможе перемогти в гібридній війні з Росією
От тільки чомусь наші сусіди випередили Україну в цьому рейтингу чи не вдвічі. Польща посіла 27 сходинку, Молдова — 44 місце, Угорщина — на 48 місці, Словачинна — на 39. Білорусь зайняла 37 позначку, а Росія — 31.
Згідно з Планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік Кабмін ставив собі за мету увійти в топ-50 країн цього рейтингу в 2017 і в топ-20 — у 2018. Розумієте, так? Згідно з планами уряду, на сьогодні вести бізнес в Україні мало б бути легше, ніж в багатьох країнах Європи. Але цього не відбувається. І питання не в "армії, мові чи вірі". Питання в тому, чому олігархічні бізнеси як і раніше квітнуть, коли так мало робиться для розвитку середнього бізнесу, який є фундаментом для економік розвинутих країн.
Більшість із рішень, ухвалення яких необхідне для того, щоби простимулювати бізнес, залежить від законодавчих, виконавчих, судових і правоохоронних органів. Відкриття бізнесу, отримання необхідних дозволів, реєстрація майна, захист прав, податкове навантаження і тому подібне.
Причина, через яку це не відбувається — приватні інтереси тих, хто такі рішення має ухвалювати. Спростити, зробити прозорішими і зрозумілішими ці процеси — значить, втратити можливість на них заробляти. А залежність системи правосуддя від тих самих людей, чиї приватні інтереси таким чином обслуговуються, перетворює цей процес в замкнуте коло.
При чому, на всіх рівнях принцип "заробив сам — дай заробити іншому" зберігається не тільки на найвищому державному рівні, але й на місцях. Про одну із таких справ нещодавно розповів детектив НАБУ Олександр у програмі "Справа детектива". В ній на вимаганні хабаря взяли керівника нікому невідомого державного наукового інституту, який вимагав півмільйона доларів за те, щоби не перешкоджати законній діяльності приватного підприємця на землях, які є в розпорядженні державного інституту.
Орест Фурдичко
Це так звана "справа директора Інституту агроекології". Ця справа нині слухається в суді, але можливою вона стала лише тому, що до детективів звернувся сам підприємець, в якого вимагали хабара. За його заявою і участю справу фактично розслідували за 3 доби, затримавши на гарячому директора Інституту Ореста Фурдичка.
Але скільки ще таких фурдичків по всій країні вимагає хабарі в підприємців, а головне — скільки підприємців дають ці хабарі, не вірячи в можливість їх покарання?
Розірвати це замкнуте коло можна лише за двох умов.
Читайте также: Корупційна схема закупівлі старих двигунів: як підприємці разом з нардепами наживаються на війні
Перше — перестати вірити одним і тим самим обіцянкам про зниження комунальних і ціни на газ, про підвищення пенсій і зарплат і про мир від тих, хто в Україну привів війну. Друге — підтримувати тих, хто вперто продовжує з корупцією боротись і не миритися з нею кожен на своєму рівні. Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить – це ще не кінець.