Чого вартий тільки зашквар із запуском залізничного сполучення між столицею та аеропортом "Бориспіль". Скільки пафосу було під час запуску, як солодко наші можновладці перед телекамерами тішилися – швидко й дешево побудували. А як красномовно керівництво "Укразалізниці" розписувало переваги так званого "швидкісного експресу", мовляв, і швидко, і оминаючи затори, і цілодобово можна дістатися заміського аеропорту міжнародного сполучення...
Все це, зрештою, із тріском провалилося, коли експрес зламався на другий день після запуску і на півтори години застряг посеред засніженого поля. Пасажири з відчаю стрибали з "експресу" й полем навпростець бігли до аеропорту.
Експрес, який курсує із залізничного вокзалу Києва до "Борисполя" / Укрзалізниця
Читайте також: Про інвестиції , "зелену" енергетику й кидок з боку влади
Через день експрес ще раз зламався. Цей раз затримка тривала лише півгодини, адже тепер "Укрзалізниця" тримає під парами резервний тепловоз, щоб оперативно поламаний експрес витягати.
Цікаво, що до тепер офіційно не оголошена справжня причина поломки. Але подейкують, що дизельні польські рейкобуси занадто зношені й просто перефарбовані та розмальвоні логотипами "Укрзалізниці". Але цього замало, щоб ставити їх на регулярні рейси. Є ще одна версія причин поломки – дизельні польські рейкобуси виявилися занадто чутливим до "розбодяженої" російської солярки, що її "Укрзалізниця" продовжує масово закуповувати у Москви на п'ятий рік війни.
Але і це ще не всі біди "швидкісного експресу" – не минуло й кількох днів, як "Укрзалізниця" значно скоротила кількість рейсів до Борисполя. Тепер у розкладі є проміжки інтервалом у дві години між рейсами.
Тому тепер дешевше і надійшніше, як і раніше, прямувати у Бориспіль автобусом, який курсує від залізничного вокзалу. Або ж на таксі, яке забере вас від будинку і довезе під двері терміналу. Вам не доведеться витрачати додатковий час і гроші на дорогу до залізничного вокзалу, щоб чекати на рейс автобуса чи так званого "експресу".
Я зараз жодним чином не критикую цю ідею залізничного сполученням між столицею і віддаленим заміським аеропортом. Користувався подібним у багатьох країнах Європи, і це дійсно дуже зручно та швидко. До чого веду – ідея чудова, проте, її реалізація в України підкачала. Мені цікаво – чому? Знову десь щось вкрали чи просто напартачили?
Елементарне питання: чому для цього проекту використали рейкобуси, що мають дизельні двигуни й спалюють куплене в Росії пальне? Чому не протягнути дроти й не пустити банальні електрички, які б їздили на дешевій вітчизняній електроенергії? Складається враження, що це зроблено навмисно, аби виправдати нові закупи дизельного палива в Росії.
Можливо й не було ніякого злого умислу, можливо дійсно просто не спромоглися наперед подумати. "Укрзалізниця" вже роками не може навіть ескалатор на своїй центральній станції нормально поремонтувати, що ж казати про ліфти для людей з інвалідністю чи елементарне провітрювання задушливих залів очікування.
Читайте також: Як Україна заплатить Константинополю за надання Томосу
Складається враження, що будь-яку сферу діяльності "Укрзалізниці" старається зробити все для повного дискомфорту пасажирів.
Наприклад, купити квитки на потяг. Це ж ціла епопея, сценарій якого беззмінним залишається навіть не роками, а десятиліттями. Ми з цим зіштовхнулися не раз. Я певен вам не складено буде уявити картину, що є типовою для будь-якого вокзалу в України: на вокзалі є 10 кас – працюють з них тільки дві (при цьому друга – лише для пільговиків), до них вишиковуються довжелезні черги, вистоявши яку ви потім будете кланятися касирці, нахиляючись впритул до щілини для грошей, щоби розчути, що вона там бурмоче. Й звісно – КВИТКІВ НЕ БУДЕ!
І абсолютно неважливо, куди, звідки й коли ви хочете їхати – до Києва, Жмеринки чи Знам'янки... Квитків не буде! Може на третій раз і з’являться – один і в плацкарті, бокове місце, звісно верхня полиця і біля туалету. А вам треба мінімум два чи три, бо ви подорожуєте родиною. Але сьогодні є лише один! "Брати будете? Ви чергу затримуєте, давайте швидше..."
Тож ви починаєте полювання на ті квитки, бо "Укрзалізниця" продає їх за абсолютно незрозумілим алгоритмом – для чогось притримує їх, а потім викидає порціями. Також бронює квитки, які знімають за місяць, за тиждень, за півгодини до відправлення, якщо пощастить, потрібні квитки таки вийде вхопити. Через знайому касирку, через хабар чи посередника, але купиш – мусиш їхати.
Найцікавіше, заходиш у вагон, куди купив місця із витрачанням нервів, часу й грошей і бачиш, що він напівпорожній. І буде він таким до кінця рейсу. При цьому квитків у продажу – немає!
Читайте також: Справа Гандзюк як дзеркало розвалу України на "князівства"
Як так може бути? Чесно, не розумію.
"Укрзалізниця" запровадила онлайн-продаж квитків, але не довела це до логічного кінця / Фото: ifcradio.info
Кілька років тому "Укразалізниця" започаткувала продаж квитків через інтернет, але ця послуга роками була в стадії так званого бета-тесту, тобто в режимі налаштування. Її фактично тестували на реальних покупцях. Був продаж квитків онлайн корявим, незручним й глючним. До всього ще й куплені онлайн-квитки треба було все одно попередньо роздруковувати в касі, без цього у вагон не пускали. Зазвичай це з’ясовувалося тоді, коли до відправлення залишалися лічені хвилини. Пізніше сканери спрацьовували з третього разу, поки в когось з провідників сканер розпізнає квиток...
Можна б усі ці негаразди списати на складнощі перехідного періоду, мовляв, куплені втридорога найдешевші китайські приміські електрички, що гордо звуться Інтерсіті, перестали з часом ламатися. А швидкісний експрес до Борисполя скоро вже не буде серед поля зупинятися, щойно допетрають заправляти його нерозбаленим дизельним паливом.
Але проблему із постійним браком квитків і напівпорожніми при цьому вагонами "Укрзалізниця" ніколи не здолає! А знаєте чому? Бо насправді це ніяка не проблема, адже для авіакомпаній вже десятки років розроблені цілі програмні комплекси, які не тільки резервують чи продають квитки онлайн, вони ще й аналізують попит і в залежності від нього автоматично формують ціни.
То ж запровадити щось подібне для "Укрзалізниці" – це питання навіть не місяців, а тижнів. Але вже роками там все без змін, бо "Укрзалізниця" вважає, що складнощі з купівлею квитків, їхня відсутність в касах та онлайн-базі, що регулярно відвалюється й скасовує вже продане, – це ніяка не проблема, а унікальна особливість, що додає українському монополісту додаткового шарму, а подорожувальникам – цікавості. Було б дуже нудно, якби можна було просто узяти й купити залізничні квитки без жодних проблем...
Читайте також: 99% цивільних українців не помітять воєнного стану