Більше того, ми не бачимо проблеми в тому, що розмовляємо російською, не бачимо проблеми в тому, що наші співгромадяни продовжують регулярно їздити до Росії… Як таке можливе, і чому українське суспільство так і не спромоглося ані чітко ідентифікувати спільного ворога, ані об’єднатися навколо ідеї захисту своєї держави – я не маю відповіді на це питання.
Читайте також: Батуринська трагедія: чому 2 листопада в Україні – день пам'яті
Кажуть, що лише дурні вчаться на своїх помилках, мовляв, розумій людині не потрібен власний негативний досвід, адже вона здатна зробити висновки з помилок інших й потому їх не повторювати.
Але виникає питання: як тоді назвати тих дурнів, які й на власних помилках не вчаться? На жаль, відповідь на це запитання буде нам дуже неприємною. Схоже, що ті дурні, які не вчаться навіть на власних помилках, звуться – українці.
В нас чи-то дуже коротка пам’ять, чи-то дуже велике серце, що ми раз-по-раз усе нашим ворогам пробачаємо.
Адже Москва нашим ворогом стала не вчора, коли її армійці вчергове обстріляли з мінометів захисників мирної України й вбили одного та поранили двох українців. І не три роки тому Росія стала нам ворогом, коли з градів й ураганів обстріляла житловий район Східний у Маріуполі. І не чотири роки тому, коли російська армія під Іловайськом прямою наводкою розстрілювала колони українців, що беззбройними виходили з оточення. І не 5 років тому стала Росія нам ворогом, коли її снайпери розстрілювали Героїв Небесної Сотні на Інститутській. І навіть не 100 років тому, коли армія російських більшовиків, здолавши спротив Героїв Крут, захопила Київ і розпочала в Україні червоний терор, що вилився в розкуркулювання та Голодомори.
І навіть не триста років тому стала Росія нам ворогом, коли її армія вдерлася в Батурин і знищила там 15 тисяч українців – для того часу це просто неймовірна кількість жертв. А знищити тоді українців Пьотр Пєрвий наказав за те, що Іван Мазепа обрав для України, як зараз кажуть, європейський шлях розвитку й вирішив відійти від Московії.
Я до чого веду: Росія завжди була нам ворогом! Але ми чомусь не здатні це усвідомити, чомусь не здатні в це повірити, хоча ось вони – всі докази в нас перед очима. Докази того, що Росія роками, десятиліттями й століттями знищувала Україну. І це не якісь там поодинокі випадки, які можна було б пояснити деспотичністю якогось конкретного російського царя, генералісимуса чи президента – ні, таке враження, що знищення українців це якась ідея-фікс "русскава міра".
І не треба мене зараз обвинувачувати в розпалювані міжнаціональної ворожнечі. Нічого я не розпалюю! Я просто констатую історичні факти, а вони беззаперечні. Ніяких братніх народів немає, ніякої спільної історії, спільних перемог й спільних свят у нас з Росією немає. Є лише безкінечний перелік спроб Росії знищити Україну.
Читайте також: Батуринська трагедія: як московити вирізали 15 тисяч мирних українців