Майже добу гатили із гармат по ворогу. Але московити все ж прорвалися в місто та почали просто вбивати людей. Від їхніх рук загинуло 15 тисяч мирних жителів.
Читайте також: Річниця Листопадового чину: як українці змінили владу у Львові
Вони прийшли зі Сходу, брязкаючи зброєю. Вбили приблизно 15 тисяч цивільного населення. У помсту за те, що українці обрали європейський вектор розвитку. Це не про події 2014 року. Ця історія сталася у 1708 році. У той час Московське царство воювало зі Шведською імперією. Петро I байдужо лишив козацтво втримувати кордони власними силами.
Реконструйована резиденція гетьмана Івана Мазепи
Археолог Карина розповіла, що то була зрада по-царськи. Вона провела журналістів до реконструйованої резиденції гетьмана Івана Мазепи, куди 310 років тому він скликав полководців на доленосну нараду. Саму тут і вирішено було перейти на бік шведського короля. Це суперечило інтересам Московії, але могло врятувати життя українцям і подарувати омріяну століттями незалежність.
"29 жовтня союзники уклали договір, за яким Карл XII зобов'язувався не посягати на давні права і вольності українського народу", – розповіла співробітниця заповідника "Гетьманська столиця" Карина Солдатова.
Про домовленості дізнався Петро І і наказав зайняти Батурин. 31 жовтня 20-тисячне військо вже було під брамою міста.
Потрапити у місто вони не змогли, адже всі вежі були зачинені, всі місточки, які вели до фортеці, – знищено. Населення було в межах батуринської фортеці,
– підкреслила Солдатова.
5 тисяч козаків гатили із гармат майже добу. По обіді 1 листопада ворог відступає. Іван Мазепа із підкріпленням всього у двох днях ходу від гетьманської столиці. Та серед козаків знайшовся зрадник. На світанку 2 листопада ворога провели до цитаделі підземними тунелями.
"Вони не встигли просто єдино організувати відсіч ворогу... І так загинули захищаючи місцевих людей", – додала співробітниця заповідника.
Козаки гатили із гармат майже добу
Ворога провели до цитаделі підземними тунелями
Сп'янілі перемогою над козаками, московити продовжили нещадно вбивати людей та грабувати місто. Тіла близько 15 тисяч батуринців спалили разом із цитаделлю. Іван Мазепа застає лише руїни та тліючі тіла свого народу. Москва століттями замовчувала різанину у Батурині. Та про неї пам'ятає українська земля. У 1995 році україно-канадські археологи знайшли страшні докази. Темна полоса ґрунту – попіл від Батурина 1708 року, а горілі фрагменти посуду та жіночих прикрас – оригінальні речі загиблих.
Темна полоса ґрунту – попіл від Батурина
Горілі фрагменти
Через 310 років, для пересічного туриста – це просто музейні експонати, які не можуть передати трагічність далеких подій. Щоб відчути жорстокість Москви сповна, Карина провела журналістів до крипти під церквою. Сюди не водять туристів. Тут розташовані поховання, що були виявлені археологами у місті.
Від моторошної картини і запаху журналістка попросила призупинити екскурсію. Тут у 75 трунах зберігаються кістки більше 500 людей.
Крипта під церквою
У 75 трунах зберігаються кістки більше 500 людей
На кістках знаходять колячі, рублячі удари, часто кістки опалені. І ось це все показує, що людина не померла своєю смертю... Тут навіть розташовані поховання маленьких немовлят, діток до одного року... І їх також нещадно вбивали,
– зазначила Карина Солдатова.
Щороку 13 листопада у сучасному Батурині проводять перепоховання загиблих у 18 столітті українців. Їхнє нове місце спочинку – поряд із могилами українців, які полягли у війні із Москвою вже у 21 столітті. Війна за незалежність триває і через 310 років.