Солдати продовжують і далі використовуватись у якості безоплатної рабської робочої сили. У якості звичайних підсобних робітників, яким просто не треба навіть платити щонайменшу принизливу зарплату. Замість того, щоб вивчати військове ремесло. Вивчати військову справу.

Читайте також: Ветеранську карту в Україні прирівняли до будь-якої іншої дешевої найманої сили

Нам досі аргументують необхідність подальшого існування збереження армійської строкової служби для формування якогось майбутнього резерву для збройних сил на випадок тотальної війни, повномасштабного наступу ворога, часу "Ч". Але солдати цієї строкової служби при цьому продовжують і далі будувати мости.

В час "Ч" нам не потрібно буде будувати нових мостів через Дніпро. Їх треба буде тільки мінувати, а у найгіршому випадку й підірвати.

Строкова служба в армії – це гарний індикатор для всіх. Гострий хвильоріз і чітка грань розподілу та реальних змін для усього суспільства і держави. Те явище, схвалювати і толерувати яке не можна собі дозволити.

Строчка – це надбання, риса, один із головних синонімів і архетипів Радянського Союзу. Одна з тих невід’ємних частин Совка, жорстоко не вирізавши які під корінь, ми ніколи цього Совка не позбудемось.

Всі, хто і досі кажуть про її необхідність, її доречність, в наш час захищають її право на існування можуть ображатися скільки завгодно, але й самі якоюсь мірою досі залишили в своїх головах значну частину Совка.

В повноцінній державі 21 століття, про шлях до створення якої ми всі постійно говоримо, не може бути місця для рабства.

Солдат української армії має бути професійним солдатом, а не підсобним комунальником. Він не має більше будувати мости, збивати листя з дерев, фарбувати траву і будувати дачу полковнику. А забирати молодь в армію, що хоче позиціонувати себе як "найсильніша в Європі", не мають шляхом обов’язкового призову з "добиранням" статистики по "плану" шляхом облав на дискотеки у столичних нічних розважальних клубах.

Бо місце для насильницької неоплачуваної побутової праці – це тюрма, а не армія. І ми всі нарешті повинні остаточно розділити для себе ці дві локації, міцно поєднані в головах за довгі роки радянської окупації.

Строчка має померти. Має бути знищена, як явище, раз і назавжди. Зникнути з функціоналу держави і стертися з сердець, душ та пам’яті її громадян.

І для втілення того процесу в життя та прискорення його реалізації незворотну необхідність неминучого знищення цієї потворної радянської химери треба тільки більше і більше підкреслювати.

Читайте також: Терористів у зоні АТО гине значно більше за українських військових: деталі