Вони мали розглянути одне-єдине питання: дозвіл експертам цієї організації не лише проводити технічні дослідження в місцях, де було застосовано бойові отруюючі речовини, а й називати винних в цьому застосуванні. Досі вони не мали такого права, що призвело до того, що отруюючі речовини почали застосовуватися у світі все частіш і частіш, незважаючи на жодні заборони.

Читайте також: Історія застосування хімічної зброї: від Першої світової війни до подій у Сирії

Слід зазначити, що в деяких аспектах хімічна зброя є значно небезпечнішою за ядерну – перш за все, через свою підступність. Ядерну боєголовку, ядерну ракету чи бомбу важко сховати: країни, які їх мають, є відомими всім, їх можна перерахувати по пальцях, і в страшному випадку, якщо подібна зброю буде проти когось застосовано – всьому світові одразу стане зрозумілим, хто саме її застосував.

Бойові отруююючі речовини – інша справа. По-перше, їх є набагато більше видів, вони – різноманітніші як за своєю дією, так і за засобами використання. Окрім того, хімічною зброєю володіє набагато більше країн світу й навіть, як подейкують – деякі окремі "організації" на кшталт незаконних приватних військових компаній або ж мафіозних структур. Та й виготовити отруюючу речовину набагато простіше, ніж атомну бомбу – і з технічної точки зору, й з економічної: вона є дешевшою. Саме тому, попри заборону, яка діє в усьому світі, хімічною зброєю все частіш користуються прихильники "гібридної війни": вони високо поціновують труднощі, з якими стикаються експерти OPCW в своїй роботі з визначення винуватців тієї чи іншої хімічної атаки, а надто – заборону цим експертам називати винуватців цих атак.

"А Баба-Яга – проти!"

Зважаючи на те, що хімічна зброя за останні кілька років переживає по-справжньому страшний ренесанс, на те, що випадки її застосування частішають вражаючими темпами, США та країни Євросоюзу й скликали це засідання OPCW, на якому висунули одну-єдину пропозицію: дозволити фахівцям цієї організації, зайнятим у розслідуванні тих чи інших випадків застосування бойових отруюючих речовин, повідомляти не лише про те, чи справді застосовувалась хімічна зброя, яким чином та з яким результатом, а ще й відкрито називати винуватців цього застосування. Тобто, з‘ясовувати та повідомляти світові про те, хто виготовив смертельний газ і хто його використав.

Після останніх хімічних атак в Сирії та в Іраку, після нападу в британському Солсбері на радянського екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньку Юлію, авторами цієї ініціативи стали британці. Їх підтримали близько 30 країн світу, а ось країн, які виступили категорично проти розширення прав експертів OPCW, виявилося лише дві. Навряд чи когось здивує, що ними стали Сирія та Росія. Представники обох держав заявили, що подібні рішення – "не на часі" й що вони призведуть до "політично вмотивованих фальшивих звинувачень". Російська делегація окремо наполягала, що OPCW мають обов‘язково зберігати нейтралітет.

Що ж, дивуватися й справді нема чому: оця хвалена нейтральність міжнародних експертів досі вельми виручала саме Росію. Коли фахівці OPCW провели свої дослідження в Солсбері, вони повідомили: для нападу на Скрипалів було використано газ "Новачок", який виробляється в Росії. "Нічого подібного, - одразу відповіли з Кремля, - він виробляється ще й в Чехії, а ще він міг потрапити до США та взагалі – до будь кого". Експерти, які були скуті зобов‘язанням залишатися нейтральними, у відповідь на це повідомили точну адресу військового виробництва на російській території, яке виготовило цей конкретний газ. "Ну й що? – продовжили знущатися в Кремлі, - а звідкіля ми знаємо, до якої країни цей вироблений газ міг потрапити та хто його використав?"

Читайте також: Хімічна зброя для сирійського президента Асада створювалась на російські гроші, – CNN

Така ж сама ситуація раз за разом складалась у Сирії, де місцевий людожерський режим вже не вперше застосовує отруйний газ проти власного мирного населення. І знову – міжнародні експерти кожного разу точно знали, хто саме виготовив та застосував цей газ, а от назвати винуватця, за правилами, не могли. Тож чому дивуватися, якщо винуватці цих страхітливих злочинів тепер так рішуче заперечують проти того, аби надати слідчим право їх напряму звинуватити?

"Це вам не Радбез!"

Втім, їхнє заперечення не переконали нікого: лідери країн OPCW проголосували за розширення прав експертних груп цієї організації. На відміну від Ради Безпеки ООН, в Організації з заборони хімічної зброї жодна країна-учасниця не має права вето, рішення ухвалюються простою більшістю голосів. Тож Росія не змогла власноруч заборонити його ухвалювати, її просто ніхто, окрім тієї ж Сирії, не підтримав. Відтепер слідчі організації мають право, грубо кажучи, тицьнути пальцем у будь-якого винуватця.

Нагадаємо, що в 2017 році Росія скористалася в Радбезі ООН своїм правом вето та заборонила дії спільної слідчої комісії OPCW та ООН в Сирії, які могли призвести до того, що Організація Об‘єднаних Націй, не скута правилами OPCW, могла б назвати прямих винуватців хімічних нападів – сирійський уряд Асада та, можливо, навіть його "патрона" з Кремля.

Слід зазначити, що нинішнє рішення вступає в дію саме на часі: за кілька днів OPCW має оприлюднити доповідь слідчої групи, яка проводила експертизу на місці хімічної атаки в сирійському місті Дума, яка сталася, нагадаємо, в квітні цього року. За даними рятівників, від газу (скоріш за все - зарину) тоді загинули 40 людей. Росія, як і Сирія, відкинули будь-які звинувачення в тому, що цю атаку провів режим Башара Асада – так само, як і чотири попередніх атаки з застосуванням хімічної зброї, які сталися протягом останніх двох років. Досі OPCW не могла "вказати пальцем" – тепер цікаво, що скажуть експерти.

"Тихе страхіття"

Більш за те – британський уряд повідомив, що має намір звернутися до OPCW з проханням повторного розслідування нападу в Солсбері. Не тому, що має сумнів у попередніх результатах, а тому, що закон, як відомо, не має зворотньої сили – отже, експерти, які працювали тоді на місці подій та вже оприлюднили свої висновки, все ще не мають права додати до них слова про винуватців цього нападу. Але повторна експертиза може "розв‘язати їм руки".

"Ми переживаємо протягом останніх років страхітливе відродження хімічної зброї" – заявив напередодні конференції в Гаазі міністр закордонних справ Німеччини Ґайко Маас в інтерв‘ю газеті Süddeutsche Zeitung. "Попри те, що після завершення Холодної війни майже всі держави світу домовилися про заборону цього виду зброї, нині знову сотні людей втрачають через нього своє життя – не лише в Сирії". За його словами, для того, аби заборона на застосування хімічних отруюючих речовин не було повністю ослаблено та зведено нанівець "гібридними методами", слід прямо вказувати на винуватців та вживати проти них відповідні заходи. "Ми маємо дати чіткий сигнал: хто застосовує хімічну зброю – має розраховувати на відповідні наслідки в свій бік", – підкреслив німецький міністр.

Читайте також: Ядерна бомба Ірану: чи можна вірити Ізраїлю та як реагуватиме світ на нову небезпеку

На перший погляд, ця, безумовно, позитивна новина не вельми стосується України, як такої. Але, якщо згадати, як багато військової техніки та боєприпасів "знайшлося" досі в шахтах Донбасу – так багато, що вистачило аж на майже п'ять років війни – чи може хтось заприсягтись, що там же, в тих шахтах, раптом не знайдеться ще й який-небудь клятий зарин чи гексоген? Або, навпаки, чи не потруяться, скажімо, раптом, мирні жителі окупованих територій чимось таким, даючи змогу кремлівським "кураторам" звинуватити українців у "провокації"? Нині ж... що ж, не можна сказати, що подібне віднині є повністю унеможливленим, але, принаймні, подібну ницість вчинити стає набагато важче. Хоча, скажімо відверто: коли це росіян лякали якісь труднощі, якщо вони вирішували вчинити чергове злодіяння?