В остаточну депресію щодо майбутнього країни мене загнала фінальна серія розслідування "БігусІнфо", де було викрито причетність і правоохоронних органів до розкрадань вітчизняної оборонки. Виявилося, що про оборудки Гладковських знали в прокуратурі, в СБУ, в ДФС і начебто й в НАБУ знали, але за регулярні хабарі закривали на це очі. Фактично вітчизняні правоохоронці були співучасниками оборудок із оборонним бюджетом.

Читайте також: Жорсткі протести націоналістів: кому це вигідно?

Проте, як би там не було, нам і далі жити в цій країні, тому тепер треба нам думати, що з цим всім робити. Звісно, можна було б спочатку пожаліти чинного президента, що він не вгледів за усіма своїми схильними до розкрадань держави друзями, які так його підставили й позбавили можливості вдруге посісти президентське крісло. Але чесно кажучи, чинному президенту наше жаління взагалі непотрібне. У нього достатньо широке поле для самореалізації і без того президентства: піде в парламент лідером своєї фракції, чи від України послом в ООН, або ж з головою порине у мікроменеджмент власних бізнесів. Нам вже відомо, що Петро Олексійович полюбляє усе без виключення контролювати, то ж буде йому така віддушина, коли вибори програє. Не будемо витрачати час на те, щоб жаліти його, а краще зосередимося на тому, щоб зробити з цього кейсу подій певні висновки й подумати, як не допустити подібного в майбутньому.

На жаль, ми дурні, які вчаться лише на власних помилках. Давайте зараз ще раз максимально відсторонено на цю ситуацію подивимось, беземоційно її проаналізуємо. Отже, до друзів президента Порошенка питань взагалі немає – це наче стерв’ятникам закидати, що вони трупи їдять. Такі дорікання просто недоречні, адже це в їхній природі споконвічно закладено. Так і друзі президента вгледіли можливість красти бюджетні гроші. Але українці Гладковські не стали якимось унікальним явищем. Схожа ситуація була нещодавно у Південній Кореї, де найближча подруга президента, прикриваючись ім’ям першої особи держави, проробляла схеми з привласненням державних грошей. І минулого року першу в історії відсторонену імпічментом президентку Південної Кореї за це на 24 роки запроторили за ґрати.

Не подумайте зараз, що подібне через Гладковських треба і з Петром Порошенком зробити. Я взагалі про інше, про те, що нам також треба мати в Україні такі ж як в Південній Кореї потужні правоохоронні та судові органи, які здатні – теоретично – й президента країни за ґрати запроторити. Тоді, коли ми матимемо дійсно незалежні, вмотивовані й добре профінансовані правоохоронні органи, які не стануть брати "дєсятку баксов" за те, щоб закрити очі на оборудки з державним армійським бюджетом, адже це буде їм занадто ризикованою справою. Усю свою молоду енергію витрачатимуть на розбудову якогось іншого, але законного бізнесу.

Наші казнокради тягнуть з бюджету лише тому, що це можливо зробити, вони крадуть з бюджету, бо це вигідний бізнес, де все насправді прозоро. І все наперед зрозуміло – скільки ти вкрадеш, скільки треба буде занести на гору, щоб тобі далі дозволяли красти. Щоб вони знали за скільки треба буде відкуповуватися від правоохоронців та суддів, щоб за вкрадене не закрили.

Позбутися корупції в Україні дуже легко – просто треба зробити цей бізнес невигідним чи занадто ризикованим. І ми, на щастя, маємо можливість це зробити. Звісно, не за допомогою прокуратур, ДФСівців чи СБУшників, які вже є остаточно скомпрометованими, і яких треба просто розганяти, як шкідників державі.

На щастя, маємо новостворені НАБУ, ДБР та Антикорупційний суд. Тепер нам треба зробити висновки з викритих "БігусІнфо" оборудок Гладковських і унеможливити майбутнім Свинарчукам підкуп новостворених антикорупційних органів. Унеможливити перетворення НАБУ, ДБР та Антикорупційний суд на давно вже існуючі і наскрізь продажні прокуратури, податкові і так звані правоохоронні структури. Як це зробити? Треба думати, способи – існують!

Читайте також: В Україні немає правоохоронних органів, є лише державні рекетири